Микола Гоголь і Тарас Шевченко в контексті творчого діалогу російської та української літератур

Abstract

У статті досліджується ранній період творчості Гоголя і Шевченка – «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1832) та «Кобзар» (1840). Проаналізовано сприйняття ними бінарних опозицій «батьківщина – чужина» (Диканька – Петербург, Україна – Московія), «козаки – вороги». Розглянуто етнічну самоідентифікацію авторів, причи- ни вибору Гоголем – російської мови, Шевченком – української мови. Ключові слова: російсько-українські літературні взаємини, етнічна ідентичність, ментальність, двомовність, мова персонажів, авторська позиція.

The article explores the early period of Gogol and Shevchenko's works – "Evenings on a Farm near Dikanka" (1832) and "Kobzar" (1840). Is analyzed perception their of binary oppositions "homeland – foreign land" (Dikanka – Petersburg, Ukraine – Muscovy), "cossacks – enemies". Іs considere the ethnic selfidentification of the authors, the reasons for the choice: Gogol – the Russian language, Shevchenko – the Ukrainian language. Key words: Russian-Ukrainian literary relations, ethnic identity, mentality, bilingualism, speech of characters, author's position.