Світовий досвід податкового стимулювання інноваційної діяльності

Abstract

Проаналізовано зміну контурів стимулювання інноваційної діяльності в контексті глобальних трансформаційних процесів та доведено необхідність зміщення акцентів з прямих методів заохочення на непрямі. Акцентовано зв’язок між податковим стимулюванням інноваційної діяльності та податком на прибуток, прибутковим податком та соціальними внесками. Визначено стратегічні орієнтири формування та реалізації податкових стимулів, зокрема податкового кредиту та відшкодування. Вироблено механізми вдосконалення та практичного застосування податкових преференції з метою стимулювання інноваційної діяльності з урахуванням досвіду розвинутих країн. Ключові слова: податкове стимулювання, інноваційна діяльність, податки, НДДКР.

Creating favorable conditions for the development and increase of efficiency in innovative activity is a priority of the state innovation policy in developed countries. One of the mechanisms of state support of innovation policy is tax incentives. In turn, the assessment of effective-ness of tax incentives has a contradictory character; on one hand it increases innovation, and on the other hand it takes the form of an aggressive strategy of tax competition, adversely affecting the tax base of other countries. Despite the controversial nature of tax incentives for innovation economically developed countries and developing countries are using tax incentives. The work is dedicated to the definition of the optimal methods of tax incentives on the basis of leading countries experience, taking into account the interaction of the system elements of innovation. The changing contours of stimulating innovation in the context of global transformation processes and the necessity of a shift of emphasis from direct methods of promotion to indirect is analyzed. The link between the tax incentives for innovation and profit tax, income tax and social contributions is accented on. Describing the changing global contours in the tax incentives for innovation found that in 2015 the majority of OECD countries used tax credit or tax allowance that is applicable on the volume of R&D expenditure undertaken. While the United States target tax credit to R&D expenditures over and above of a pre-defined baseline amount. It is proved that substantial tax incentives in innovation are inextricably linked with business characteristics of the object and found that the structure of tax incentives for innovation is rather uneven. In particular, among the countries that provide tax benefits, there is a significant difference in the rates of tax subsidies for companies of different size and profitability. The asymmetry of use of tax incentives within the international innovation core is proven. The directions of tax fostering for innovating companies in Singapore are accented. The strategic orientations of formation and implementation of tax incentives, including tax credits and refunds are determined. Mechanisms of improvement and practical implementation of tax preferences with the aim to stimulate innovation using the experience of developed countries are set. Keywords: tax incentives, innovation, taxes, R&D.