Способи хірургічної корекції біліарної гіпертензії у хворих на ускладнені форми хронічного панкреатиту

Abstract

Висвітлені результати хірургічного лікування 163 хворих на хронічний панкреатит (ХП), ускладнений біліарною гіпертензією (БГ). У 110 (67,5 %) хворих застосовано операцію Фрея (стандартну – у 79 (71,8 %), з гепатікоентероанастомозом (ГЕА) – у 16 (14,5 %), з кишковою вставкою за В.М. Копчаком та ГЕА – у 5 (4,5 %), з розкриттям псевдокіст головки підшлункової залози (ПЗ) – у 5 (4,5 %), з висіченням гачкуватого відростка ПЗ – у 2 (1,8 %), з накладанням біліопанкреатичного співустя – у 3 (2,7 %). У 6 (3,7 %) хворих методом вибору була панкреатодуоденальна резекція (ПДР) за Whipple, у 5 (3,1 %) – Бернська операція. Поздовжню панкреатоєюностомію (ППЄС) застосовано у 18 (11 %) хворих. БГ у них усунуто формуванням ГЕА (у 5 з – накладанням панкреато-ентеро-дуоденоанастомозу за В.М.Копчаком). Через тяжкість загаль- ного стану чи тяжкі супутні захворювання прямі втручання на ПЗ не застосовували у 18 (11 %) хворих: 13 (7,9 %) хворим накладено ГЕА, у 5 (3,1 %) хворих виконана ендоскопічна ретроградна панкреатохо- лангіографія (ЕРПХГ) з ендобіліарним стентуванням. У 6 (3,1 %) хворих, у яких причиною БГ були псев- докісти головки ПЗ та парапанкреатичні кісти, проведені дренуючі операції: у 3 (1,8 %) хворих виконана відкрита цистоентеростомія, у 2 (1,2 %) – ендоскопічна цистодуоденостомія, у одного хворого – зовнішнє дренування парапанкреатичної кісти ПЗ. Віддалені результати операцій, які прослідковано у 31 (19 %) хворого, оцінено як добрі та задовільні, явищ БГ у опитаних пацієнтів не було. Ключові слова: хронічний панкреатит, біліарна гіпертензія, біліарний тиск, тубулярний стеноз, дуоденозберігаючі резекції

The results of surgical treatment of 163 patients with chronic pancreatitis with biliary hypertension was highlighted. In 110 (67,5%) patients we performed Frey procedure: standart – in 79 (71,8%), with hepatico-jejunostomy – in 16 (14,5%), with pancreaticojejuno-duodenostomy after Kopchak V.M. and hepaticojejunostomy – in 5 (4,5%), with drainage of pseudocysts – in 5 (4,5%), with resection of pancreatic lingula – in 2 (1,8%), with biliopancreatostomy – in 3 (2,7%). In 6 (3,7%) patients pancreaticoduodenostomy was performed, Bern procedure – in 5 (3,1%). Pancreatojejunostomy was performed in 18 (11%) patiens. Biliary hypertension was treated used hepaticojejunostomy (in 5 – with pancreaticoenteroduodenostomy after Kopchak V.M.). Due to hard general conditions we have not performed direct surgical interventions on the pancreas in 18 (11%) patients: in 13 (7,9%) we performed hepaticojejunostomy, in 5(3,1%) patients we performed endoscopic pancreatic cholangiography with endobiliary stenting. The cause of biliary hypertension in 6 (3,1%) patients was pseudocysts of pancreatic head and parapancreatic pseudocysts. In this cases draining procedures were done: in 3 (1,8%) patients were performed open cystojejunostomy, in 2 (1,2%) – endoscopic cystoduodenostomy, in 1 patient – external drainage of parapancreatic pseudocyst. Follow up was performed in 31 (19%) patients, results of treatment were good and satisfactory, biliary hypertension we did not observed. Key words: chronic pancreatitis, biliary hypertension, biliary preasure, tubular stenosis, duodenopreserving resections