Конституційна реформа та конституційна ідеологія

Abstract

Будь-які конституційні зміни чи ревізія конституційного порядку безплідні, якщо вони не мають змістового та ціннісного наповнення. Конституційні цінності й принципи, що лягають в основу конституційних положень, виражають у власному розумінні конституційну ідеологію або, іншими словами, суспільну згоду щодо параметрів Конституції. На перший погляд, жодна ідеологія не може лягати в основу Конституції. Це поважний арґумент, із огляду на тоталітарну практику Радянського Союзу, де комуністична ідеологія була офіційна й інакодумство переслідували як антирадянську пропаґанду. Будь-яка офіційна ідеологія також може бути несумісна із конституційним порядком, коли зважати на фундаментальну свободу висловлення поглядів. Із другого боку, конституційні цінності й принципи є скелетом Конституції й утворюють своєрідну конституційну матрицю. Свобода, справедливість, рівність, ґарантії прав і свобод людини, обмеження сваволі й упорядкування ефективної влади, є орієнтирами, що її формують. У реформуванні Конституції не можна випускати цих базових цінностей із поля зору, бо ж існує небезпека вихолощування цього процесу і перетворення його на своєрідну соціяльну інженерію.