Провінційна політика Римської імперії у Середньому та Нижньому Подунав’ї в кінці I ст. до н.е. – III ст. н.е.

Abstract

Жодна держава не обмежується центром, це ще і маса регіонів, кожен із яких має специфіку свого розвитку в політичному, господарському та культурному плані. Власне, регіони і становлять собою справжнє обличчя державного утворення. Зазначене вище стосується і Римської держави. Рим - колосальний мегаполіс античних часів, де на відносно невеликій території була сконцентрована значна кількість людей, грошей, влади, інтриг тощо. На тлі цього велетня дещо губляться території, розміщені навколо нього.

В статье рассматривается процесс создания римских провинций на Среднем и Нижнем Дунае, которые стали составными частями Рейнско – Дунайского лимеса. Его строительство завершается во II в. н.э. Вместе с тем поднимаются вопросы причин агрессивности эпохи принципата и выдвижение на передовой барьер противостояния Рим – варварский мир (германцы, фракийцы, сарматы). Автор подчёркивает, что переход Империи к глухой обороне, уже к периоду правления Марка Аврелия, в дальнейшем не приносит результатов в системе обороны. В 271 г. Аврелиан эвакуирует Дакию, а в начале V в. приходится сдать Паннонию. Под властью Восточной Римской империи остаётся лишь Нижнее Подунавье – Мезия, дальнейшие судьбы населения которой связаны со средневековой историей Византии.

The process of creating the Roman provinces in the Middle and the Lower Danube which became the parts of the Rhine and the Danube limes is considering at this article. Also considered the questions of aggression’s reasons of the Age of Principat and push into the opposition of the Rome and the barbarian world (Germans, Fracas, Sarmats). The author accentyate that the transition of Empire to deaf defense did not bring the results at the system of defense. In the year 271 Aurelian evacuated the Dacia and they have to surround the Pannonia at the beginning of V centure. Only the Lower Podunavie – Messiah – stayed under control of the Eastern Roman Empire. Subsequent destinies of Messiah’s nation connected with history of Vizantia at the Middle Ages.