ПІВНІЧНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ЯК АКТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ, УГОРЩИНИ ТА ІНШИХ КРАЇН ЄС/ ВИШЕГРАДСЬКОЇ ГРУПИ В РЕГІОНІ КАРПАТ

Abstract

Угода про асоціацію між Україною та ЄС стимулює процеси перезавантаження транскордонного співробітництва України, Угорщини та інших країн ЄС/Вишеградської групи в регіоні Карпат, суверенного та спільного отримання адекватних відповідей на виклики сьогодення. Інституційний потенціал управління транскордонним співробітництвом в Баренцовому регіоні Північної Європи, його спрямованість на примноження людського капіталу та переорієнтацію на кластерний розвиток може слугувати моделлю для розвитку транскордонної співпраці в регіоні Карпат. Про це свідчить багатопланова діяльність Баренцової/Євроарктичної та Баренцової регіональної рад (БЄАР/БРР) з координації визначення пріоритетів та реалізації програм на міжнародному, міждержавному та міжрегіональному рівнях, синхронізації своєї діяльності з інституціями ЄС. Предметом спеціального аналізу є транскордонна безпека у її політико-правовому, соціально-економічному та гуманітарному вимірах, прояви суперечностей між парадигмами розбудови національної держави та політичної нації і європейської інтеграції у політиці країн-сусідів та вплив явищ, породжених «тріанонським», «речпосполитенським» та іншими синдромами. Функціонуюча на постійній основі Рада карпатського співробітництва (РКС) за участю Єврокомісії, «вишеградських» країн ЄС та України стала б інструментом гармонізації розвитку прикордонних територій ЄС та України, запобігання деструктивного впливу внутрішньо-політичної кон’юнктури країн-сусідів на розвиток співробітництва в регіоні Карпат. Порівняльний аналіз діяльності інституцій БЄАР/БРР та Карпатського єврорегіону вказує на можливість, доцільність і потенційну результативність заснування нового міжнародного інструменту підтримки транскордонного співробітництва України та країн Вишеградської групи в регіоні Карпат.