Тенденції розвитку драматичної творчості періоду реалізму й модерну у словацькій літературі і драма Гвєздослава

Abstract

П’єси Павла Орсаґа, насамперед однак зрілого Гвєздослава, позитивно вплинули на розвиток словацької драми періоду реалізму. Якщо частина драматичної творчості (1868 – 1871 рр.) Гвєздослава й не виходить за межі ідейно-естетичних рамок національної драми періоду Матиці Сло- вацької (“Vzhledanie”, “Otčim”), то деякі її знаки на рівні образності, про- содії та драматичних прийомів все-таки вказують на майбутнє створення т.зв. високої драми (“Pomsta”). Гвєздослав сягнув вершини своєї драматич- ної майстерності у п’єсі “Herodes a Herodias”, написаної у 1909 р. У ній на тлі історії Ірода, Іродіади та Івана Хрестителя автор використав драматич- ну модель історичних драм Шекспіра.

Пьесы Павла Орсага, прежде всего зрелого Гвездослава, положитель- ным образом повлияли на развитие словацкой драмы периода реализма. В то время, как часть драматического творчества (1868 – 1871 гг.) Гвез- дослава не выходит за пределы идейно-эстетических рамок национальной драмы периода Матицы Словацкой (“Vzhledanie”, “Otčim”), некоторые ее черты на уровне образности, просодии и драматических приемов все же указывают на будущее создание так наз. высокой драмы (“Pomsta”). Пика своего драматического мастерства Гвездослав достиг в пьесе “Herodes a Herodias”, которая была написана в 1909 г. В ней на фоне истории Ирода, Иродиады и Ивана Крестителя автор использовал драматическую модель исторических драм Шекспира.

Pavol Országh, but particularly mature Hviezdoslav, positively infl uenced by his plays the Slovak dramatic creation in the period of Realism. While part of the dramatic works of the years 1868 - 1871 did not swerve from the ideationalaesthetic framework of the national drama of the Matica years (Vzhledanie, Otčim), it predetermined through some of its signs at the level of imagery, prosody, and dramatic procedures another direction of the playwright to the form of the so-called high drama (Pomsta). Hviezdoslav reached the climax of his endeavours in drama in his play Herod and Herodias of the year 1909, in which against the background of the story of Herod, Herodiada, and John the Baptist he employed the dramatic model of Shakespeare’s historical tragedies.