Взаємодія - невзаємодія кінематографічних і театральних прийомів у художньому тексті

Abstract

Розмірковуючи над кінематографічним твором, ми рано чи пізно натрапимо на проблему взаємодії театру й кіно та водночас кіно й літератури. Взаємини театру й кіно були із зрозумілих причин центром уваги передусім на ранньому етапі кіновиробництва. З одного боку, був природнім і плавним перехід авторів та акторського складу з театрального середовища у кінематографічний простір, з іншого боку, був значним со- ціально-культурний, і, отже, антропологічний аспект нового мистецтва, що динамічно розвивалося. У порівнянні з театром воно приносило глядачеві майже досконалу ілюзію реальності, що попри театральний мимезис ство- рювало нові глядацькі враження, до того часу практично невідомі.

В ходе анализа кинематографического произведения рано или позд- но мы сталкиваемся с проблемами взаимодействия театра и кино, а также кино и литературы. Отношения театра и кино было по естественным при- чинам центром внимания прежде всего на ранних стадиях кинопроизвод- ства. С одной стороны, естественным и плавным был переход авторов и актерского состава из театральной среды в пространство кинематографа, с другой стороны, заметен был социально-культурный и, следовательно, ан- тропологический аспект нового динамически развивающегося искусства. Это, по сравнению с театром, предоставляло зрителю в некоторой степени совершенную иллюзию реальности, которая, в дополнение к театральному мимесису, принесла новые, до сих пор практически неизвестные зритель- ские впечатления.

In considering the fi lm works sooner or later run into problems interact theater and fi lm as well as literature and fi lm. Cooperation theater and fi lm was from natural causes at the center of attention especially in the early stages of fi lmmaking. On one side was a natural and smooth transition copyright and actresses from the theater background into the fi lm space, on the other hand was considerable socio-cultural, and hence anthropological aspect of the new dynamically developing art that affording the viewer compared to the theater to some extent as perfect illusion of reality, which in addition to theatrical mimesis brought new viewing experience, until then virtually unknown.