Соціальна дезадаптація підлітків - вихованців інтернатних закладів

Abstract

У статті розглянуто теоретичні питання явища соціальної дезадаптації особистості; обґрунто- вано актуальність дослідження, що полягає у необхідності надання своєчасної допомоги особам. Особливо це стосується підлітків, коли йде мова про підліткову кризу, бажання виділитися та здаватися дорослим, тим самим уникаючи будь-якої допомоги. Метою статті є теоретичне обґрунтування сутності й змісту явищ де- задаптації особистості та дослідження реального стану дезадаптованості підлітків в умовах школи-інтерна- ту. Для виявлення рівня дезадаптованості вихованців інтернатного закладу дослідником було розроблено та апробовано авторську анкету. Отримані дані дозволили зробити висновок про сформованість високого рівня соціальної дезадаптованості підлітків. А саме, у переважній більшості учнів відсутнє бажання навчатися; до- статньо великий відсоток пасивних вихованців або ж таких, хто займає відносно середню позицію щодо учас- ті в шкільному житті; наявність частих конфліктних ситуацій з однолітками та вчителями; епізодичних пору- шень правил поведінки, встановлених в навчальному закладі при виборі дозвіллєвої діяльності; асоціальний спосіб життя, який слугує зв’язком, предметом дружби вихованців з їх товаришами; відсутність подальшого продовження навчання в планах на майбутнє; наявність достатньої частки кризових ситуацій, коли потрібна допомога соціального педагога; небажання вихованців налагодити взаємостосунки з шкільним колективом та оточенням взагалі; достатньо велика кількість осіб, які мають шкідливі звички і серед них переважна біль- шість – представники жіночої статі.

В статье рассмотрены теоретические вопросы явления социальной дезадаптации личности; обоснована актуальность исследования, которая заключается в необходимости оказания своевременной по- мощи детям. Особенно это касается подростков, когда речь идет о подростковом кризисе, желании выде- литься и казаться взрослым, тем самым избегая какой-либо помощи. Целью статьи является теоретическое обоснование сущности и содержания явлений дезадаптации личности и исследования реального состояния дезадаптированности подростков в условиях школы-интерната. Для выявления уровня дезадаптированности воспитанников интернатного учреждения исследователем была разработана и апробирована авторская анке- та. Полученные данные позволили сделать вывод о сформированном высоком уровне социальной дезадапти- рованности подростков. В частности, у подавляющего большинства учеников отсутствует желание учиться. Был выявлен достаточно большой процент пассивных воспитанников или таких, кто занимает относительно среднюю позицию относительно участия в школьной жизни; зафиксированы частые конфликтные ситуации со сверстниками и учителями; эпизодические нарушения правил поведения, установленных в учебном заве- дении, при выборе досуговой деятельности; асоциальный образ жизни, который служит связью, предметом дружбы воспитанников с их товарищами; отсутствие желания учиться в дальнейшем; большое количество ситуаций, когда требовалась помощь социального педагога; достаточно большое количество лиц, имеющих вредные привычки и среди них подавляющее большинство – представители женского пола, а также нежела- ние наладить взаимоотношения со школьным коллективом и окружением вообще.

The article deals with theoretical issues of the phenomenon of social disadaptation. The relevance of the research, which consists in the need to provide timely assistance to persons, is substantiated. This is especially true for adolescents when it comes to the teenage crisis, the desire to stand out and give in to adults, thereby avoiding any kind of help. The purpose of the article is theoretical substantiation of the essence and content of the phenomena of disadaptation and the study of the real state of disadaptation of adolescents in the conditions of a boarding school. To identify the level of disadaptation of the inmates of a residential institution, the author developed and tested the questionnaire. The obtained data allowed concluding about the formation of a high level of social disadaptitude for adolescents. Firstly, in the vast majority there is no desire to study. Secondly, a fairly large percentage of passive pupils or those who hold a relatively middle ground on participation in school life. Thirdly, it is presence of frequent conflicts with peers and teachers. Fourthly, episodic violations of the rules of conduct established in an educational institution in the choice of leisure activities. Fifthly, it is an asocial way of life, which serves as a bond, the subject of friendship with their fellow pupils. And no further continuation of training in future plans; a large number of situations when the social teacher was needed; there are a large number of people who have bad habits and the vast majority of them - female representatives, as well as reluctance to establish relationships with the school team and the environment at all.