Про корисність міжнародних педагогічних вимірювань (на прикладі тестів PISA)

Abstract

Актуальність досліджень науковців світу найвища у темі «людина і людство». Людство-ХХІ поділяється на сотні держав з різною якістю життя громадян. Успіхи в економіці все менше залежать від природних ресурсів і все більше − від якості діяльності системи освіти і наукового комплексу. Держави кон- курують в якості освіти і намагаються привабити до себе здібну молодь. Мета статті − дослідження теми «пе- дагогічні вимірювання», завдання − аналіз і порівняння сучасних міжнародних тестувань освітніх досягнень учнів. Методи дослідження: компаративістика, історизм. Результатом дослідження стало виявлення причин формування наднаціональної системи кількісних і якісних вимірювань характеристик діяльності освітніх систем. Це продукт міжнародних освітніх організацій і розвинених держав світу. Він являє собою міжнародні тестування учнів різного віку. У статті головну увагу звернуто на виміри вміння читати серед учнів початко- вих шкіл (тестування PIRLS), знань учнів 4-го і 8-го класів з математики і наук про природу (тести TIMSS) і комплексного вимірювання «готовності до життя − ХХІ» учнів 15 років (PISA). Центр статті − таблиця з да- ними про загальні результати учнів усіх країн-учасниць за всі роки проведення PISA. По них освітяни можуть зробити власні висновки про прогрес чи відставання шкіл різних держав. У «Висновках» наведено докази високої корисності постійної участі України у вимірах PISA.

Актуальность исследований учёных самая высокая в теме «человек и человечество». Человечество-ХХI делится на сотни государств с разным качеством жизни граждан. Успехи в экономике все меньше зависят от природных ресурсов и все больше – от качества деятельности системы образования и на- учного комплекса. Государства конкурируют в качестве образования и пытаются привлечь к себе способную молодежь. Цель статьи – исследование темы «педагогические измерения», задача – анализ и сравнение совре- менных международных тестирований образовательных достижений учащихся. Результатом исследования стало выявление причин формирования наднациональной системы количественных и качественных изме- рений характеристик деятельности образовательных систем. Это продукт международных образовательных организаций и развитых государств мира. Он представляет собой международные тестирования учащихся разного возраста. Главное внимание акцентируется на измерения умения читать среди учащихся начальных школ (тестирование PIRLS), знаний учащихся 4-го и 8-го классов по математике и наук о природе (тесты TIMSS) и комплексного измерения «готовности к жизни − ХХI» учеников 15 лет (PISA). Центр статьи – ори- гинальная таблица с данными об общих результатах учеников всех стран-участниц за все годы проведения PISA. По ним педагоги могут сделать собственные выводы о прогрессе или отставание школ разных стран. В «Заключении» приведены доказательства высокой полезности постоянного участия Украины в измерениях PISA.

Relevance of research: in our days humanity is generally divided into groups of states with very different levels of civilization development. Among the factors of this division is not only monetary wealth, but is also human capital, part of which lies in the knowledge and skills of the population. Progress or success nowadays is very dependent on the quality of the educational system and the scientific complex. A competition in education began to exist among the traditional forms of competitions among the states. Developed countries make attempts to attract the best youth from other countries that’s why the purpose of the study is to investigate the problem of pedagogical measuring. The objective of the study is to analyze and compare students’ educational achievements in international measurements. Presenting main material: There are many reasons to determine the importance of qualitative and quantitative measuring of educational systems and for this purpose, developed countries have organized the international testing of pupils of all ages. The article focuses on reading skills among pupils of elementary school (PIRLS testing), knowledge of pupils of the 4th and 8th forms in mathematics and sciences of nature (TIMSS testing), and a complex measuring of the «readiness for life − XXI» of 15-year-old students (PISA). The article contains a comprehensive table that provides data of the results of pupils from all participating countries for all years of conducting PISA testing. According to the results mentioned in the table educators will be able to make their own conclusion about the progress or regress of educational systems of different countries. In conclusion it is proved that the most useful and promising part for our country is the participation of Ukrainian pupils in PISA testing.