Діагностування готовності магістрів-фізиків освітнього напряму підготовки з дидактичного менеджменту

Abstract

Для перевірки ефективності запропонованої системи підготовки майбутніх учителів фізики з дидактичного менеджменту необхідно було провести діагностування рівнів готовності студентів з дидактич- ного менеджменту. Мета дослідження полягала у розробці проблеми діагностування готовності магістрів- фізиків освітнього напряму підготовки з дидактичного менеджменту. Підготовка студентів з дидактичного менеджменту полягає у засвоєнні ними системи знань про управління розвитком особистості учня у про- цесі навчання та вироблення досвіду створення системи управління навчанням. Визначення ефективності запропонованої системи підготовки здійснюється за оцінкою результатів, які відображені у рівнях готовності студентів з дидактичного менеджменту. Діагностування готовності передбачало розробку критеріально-діа- гностичного апарату, застосування якого у експериментальному дослідженні уможливило виокремлення рів- нів готовності. Для досягнення мети і завдань дослідження використовувались методи дослідження: теоре- тичні – конкретно-пошуковий; структурно-функціональний; емпіричні: спостереження, бесіда, анкетування, самооцінка, педагогічний експеримент для виявлення рівнів готовності студентів з дидактичного менеджменту. Дослідження проблеми діагностування готовності магістрів - фізиків освітнього напряму підготовки з дидак- тичного менеджменту уможливило: розкриття сутності готовності з дидактичного менеджменту; обґрунту- вання її структури; розкриття змістового наповнення компонент готовності; визначення критеріїв, показників та рівнів готовності.

Для проверки эффективности предложенной системы подготовки будущих учителей физики с дидактического менеджмента необходимо провести диагностирование уровней готовности студентов из дидактического менеджмента. Цель исследования заключалась в разработке проблемы диагностики готовно- сти магистров-физиков образовательного направления подготовки с дидактического менеджмента. Подготов- ка студентов по дидактическому менеджменту заключается в усвоении ими системы знаний об управлении развитием личности ученика в процессе обучения и выработке опыта создания системы управления обуче- нием. Определение эффективности предложенной системы подготовки осуществляется по оценке результа- тов, которые отражены в уровнях готовности студентов из дидактического менеджмента. Диагностирования готовности предусматривало разработку критериально-диагностического аппарата, применение которого в экспериментальном исследовании позволило выделить уровни готовности. Для достижения цели и задач ис- следования использовались методы исследования: теоретические: конкретно-поисковый; структурно-функ- циональный; эмпирические: наблюдение, беседа, анкетирование, самооценка, педагогический эксперимент. Исследование проблемы диагностирования готовности магистров - физиков образовательного направления подготовки с дидактического менеджмента позволило: раскрыть сущность готовности с дидактического ме- неджмента; обосновать ее структуру; раскрыть смысловое наполнение компонент готовности; определить критерии, показатели и уровни готовности.

To verify the effectiveness of the proposed training system for future teachers of physics on didactic management, it was necessary to diagnose the student readiness levels for didactic management. The purpose of the study is to work out the problem of diagnostics of readiness of masters-physicists in the educational field on didactic management. The training of students on didactic management is in mastering of their knowledge systems on managing the personality development of a student in the process of learning and developing of experience on establishing the system of management of the learning process. The determination of the effectiveness of the proposed training system is carried out by assessing the results that are reflected in the levels of readiness of students on didactic management. The diagnosis of readiness envisaged the development of a criterion-diagnostic apparatus, the application of which in the experimental study made it possible to distinguish levels of readiness. To achieve the goals and objectives of the study, the following research methods have been used: theoretical − specific-searchive; structural-functional; empirical − observation, conversation, questionnaires, self-esteem, pedagogical experiment to identify levels of readiness of students o didactic management. The study of the problem of diagnosing the readiness of masters-physicists in the educational field of training on didactic management have made it possible to: disclose the essence of readiness on didactic management; substantiate its structure; disclose the content of readiness components; define the criteria, indicators and levels of readiness. Readiness is considered as a prerequisite for the formation of competence and can be studied only by an example of specialists in the early stages of professionalisation. Personal readiness is a more narrow concept, which includes the orientation and motivation of a person to professional activity. Thus, the readiness of students on didactic management is determined by the level of formation of the cognitive and operational components of readiness, as well as the formation of the system of professional and personal qualities of future teachers of physics. Summarisation and systematisation of representations about the structure of readiness have allowed to distinguish components of readiness on didactic management: aim-content, motivational, organisationaltechnological, creative-projective, evaluative-reflexive. The content analysis of readiness components have made it possible to determine the criteria for assessing the formation of student readiness on didactic management. The formation of levels (high, sufficient, average, low) of students' readiness on didactic management has been determined by criteria: projective-methodical, organisational-managerial, psychodidactic, communicative-technological competencies, and motivational-value. Determination of levels of formation according to the distinguished criteria and indicators has allowed to select and develop adequate diagnostic techniques. Prospects for further research provide for an analysis of experimental work using the proposed diagnostic-critical apparatus.