Біоiндикація і біотестування ґрунтів – сучасні методичні підходи

Abstract

Проаналізовано сучасні методи оцінки екологічного стану ґрунтів за допомогою біоїндикаці і бітестування. Світова практика підтверджує перспективність використання біологічних обʼєктів у виявленні антропогенно обумовленої деградації природних та порушених екосистем, встановленні довгострокових тенденцій їх змін та буферної здатності біологічних систем щодо чинників різної природи. Перевагою біоіндикації стану довкілля є те, що вона дає змогу визначити сумісну біологічну активність впливу фізико-хімічних факторів едафотопу на природне середовище. Сучасні дослідження вказують на те, що перспективним є використання методів біотестування, які є достатньо універсальними, відносно швидкими і недорогими. Базисом для проведення біодіагностичних досліджень є біологічна активність ґрунту. Це сумарний результат одночасно протікаючих біохімічних процесів, обумовлених життєдіяльністю ґрунтової мікробіоти. Біологічна діагностика ґрунтів дозволяє визначити характер і ступінь антропогенного впливу на ґрунтовий покрив на ранніх стадіях розвитку процесів

The modern methods of environmental assessment of soil by bioindication and biotesting were analyzed. World practice confirms the perspectives of biological objects in detection of anthropogenic degradation of natural and disturbed ecosystems, establishing long-term trends of change and capacity of biological buffer to the factors of different nature. The advantage of bioindicating the state of the environment is that it enables to determine the compatible biological activity of influence of edaphotopes physico-chemical factors on the natural environment. Current research suggests that it is promising to use biotesting methods that are sufficiently versatile, relatively quick and inexpensive. The basis for biodiagnostic studies is the biological activity of the soil. It’s a total result of simultaneous biochemical processes, caused by the activity of soil microbiota. Biological diagnostics of soils allows to determine the nature and extent of anthropogenic impact on the soil in the early stages of processes.