Показники дерматогліфіки як маркери для побудови математичних моделей ризику виникнення зубощелепових аномалій.

Abstract

Дерматогліфічні обстеження широко застосовують у діагностиці багатьох уроджених і набутих захворювань. Доведено, що показники дерматогліфіки можуть бути використані як маркери полігенної системи для дослідження деяких закономірностей фенотипового прояву полігенних систем в онтогенезі. Вивчення спільних зв’язків між пальцевими відбитками і зубощелепними аномаліями може допомогти на ранньому етапі виявити осіб із генетичною схильністю. Мета дослідження – розробити прогностичні математичні моделі можливості виникнення зубощелепних аномалій у чоловіків і жінок на основі аналізу особливостей дерматогліфічних показників. Матеріали і методи. Проведено дерматогліфічне дослідження за методикою H. Cummins і Ch. Midlo у 34 чоловіків та у 36 жінок із зубощелепними аномаліями віком 35–44 роки. Як контроль використано результати дерматогліфічних досліджень 43 практично здорових чоловіків і 44 жінок аналогічного віку. Результати досліджень та їх обговорення. Дискримінантні моделі за допомогою дерматогліфічних показників дозволили розділити міських жителів м. Ужгорода на здорових і хворих із зубощелепними аномаліями. Найбільший внесок у дискримінацію між здоровими і хворими чоловіками має довжина лінії аd на правій кисті, а між здоровими і хворими жінками – наявність осьового трирадіуса t, індексу Каміннса і довжини лінії ct на лівій кисті. Висновки. Дискримінантні моделі виникнення зубощелепних аномалій, залежно від дерматогліфічних показників, є адекватними і можуть використовуватися для раннього прогнозу ризику виникнення цього захворювання.