Іконографія кінодетектива в українській та англійській прозі 1920-х років:теоретичні засади й культурний контекст

Abstract

20-ті роки попереднього століття в радянському кінематографі минули під знаком детектива. Саме цей популярний жанр масової культури привернув особливу увагу як іменитої режисури, так і діячів інших сфер художньої творчості. Візуальну ес- тетику одного з найфактурніших жанрів німого кіно активно запозичувало, наприклад, плакатне мистецтво. Досягнення кінематографістів справили помітний вплив і на українське красне письменство, в якому детективний жанр тільки-но зароджувався. В кіно- і словесному мистецтвах Англії цього періоду ситуація склалась інакше. Нечу- ваний розквіт детективного жанру в літературі, який до того ж характеризувався порів- няно тривалою історією інституалізації, ініціював потік масового виробництва низько- пробних фільмів. Твори, які обирались для екранних адаптацій, уже були наділені пев- ною кінематографічною специфікою. Можна говорити навіть про появу цілого корпусу літературних претекстів, поетика яких наперед визначила візуальні ознаки кіножанру.

The twenties of the previous century passed under the sign of detective in the Soviet cinematography. It was this popular genre of mass culture that attracted special attention both of eminent directors and persons from other spheres of artistic creativity. The visual aesthetics of one of the most impressive genres of silent films was actively borrowed, for instance, by poster art. The achievements of film-makers had a noticeable effect on Ukrainian imaginative writing in which the detective genre had just begun to emerge. In the cinema and verbal arts of England of that period, the situation unfolded differently. An unprecedented flowering of the detective genre in literature, which, moreover, was characterized by a relatively long history of institutionalization, initiated the flow of mass production low-quality pictures. The works that were selected for screen adaptations had already been endowed with a certain cinematic specificity. One can even talk of the appearance of an entire body of literary pretexts, whose poetics predetermined the visual features of the movie genre.