"Неспіймані світом": ідейно-естетична суголосність творів Григорія Сковороди і Василя Барки (на матеріалі роману «Рай»)

Abstract

Стаття присвячена дослідженню світоглядної і художньої спорідненості творів Григорія Сковороди і Василя Барки. Об‘єктом спеціального аналізу обрано ро- ман «Рай» Василя Барки, а також поетичні й філософські тексти Г. Сковороди (збірку «Сад божественних пісень», трактати «Наркіс», «Книга Асхань»). Спільність цих творів продемонстровано на ідейно-змістовому та поетико-стильовому рівнях. На змістовому рівні виокремлено спільні для письменників філософські мотиви (боротьби добра і зла, життя і смерті) та символи (саду і серця), а також проаналізовано образи персонажів-мислителів роману – героїв сковородинського типу. На поетико- стильовому рівні висвітлено суголосну специфіку художньої мови творів Григорія Ско- вороди і Василя Барки. Зокрема, встановлено характерні риси їхнього письма – рито- ричність, афористичність, закоріненість у біблійному й фольклорному контекстах.

The article is devoted to the study of philosophical and artistic affinity of the works by Gregory Skovoroda and Vasyl Barka. As an objects for especial analysis were selected the novel «Paradise» by Vasyl Barka and the poetic and philosophical texts (collection «The Garden of Divine Songs», the treatises «Narcis», «Book of Askhan») by G. Skovoroda. The artistic affinity of these works has been demonstrated on both the ideological-content and the poeticstyle levels. The philosophical motifs (struggles of good and evil, life and death) and symbols (garden and heart) common for both writers are assigned on a content level and the imagery of the personages-thinkers of the novel (the heroes of the Skovoroda‘s type) are analyzed. The consonant specificity of the artistic language of the works by Gregory Skovoroda and Vasyl Barka. In particular, the characteristic features of their writing (rhetoric and aphoristic character, deepness in the biblical and folklore contexts) are established.