Поетика МЕЖІ в українській прозі FIN DE SIECLE

Abstract

У статті представлено аналіз української прози крізь призму категорії межі. Акцентується на хронотопних вимірах літератури цього періоду, що вписані в поле то- гочасних історико-культурних реалій, на доланні поетикологічних меж, а також на роз- межуванні внутрішнього світу людини і світу зовнішнього. Межа між свідомим і несвідомим набуває увиразненості в прозі цього періоду, звідси – увага до людини та важелів її внутрішнього буття. До аналізу залучено твори І. Франка, О. Кобилянської, Є. Ярошинської, Лесі Українки, М. Коцюбинського, В. Винниченка, О. Плюща та ін.

In the article is analyzed the Ukrainian prose in the light of the category of the border. It is accented on chronotropic literary dimensions of this period that are the part of historical and cultural realities of that time; on the overcoming of the poetic border, on the bordering between external world and inner life of the person. The border between conscious and not conscious becomes more expressive in the prose of this period; consequently there is the attention to the person and key factors his inner life. To analysis are attracted the creation works by I. Franko, O. Kobylyanska, Y. Iaroshynska, Lessia Ukrainka, M. Kotsubynsky, V. Vynnychenko, O. Pliushch etc.