Химерна проза в українській літературі як сфера актуалізації міфопоетичного

Abstract

У статті розглянуто основні риси українського химерного роману, а саме: залучення міфології, усної народної творчості, міфологічних і біблійних мотивів, уміле поєднання різних жанрових ознак, реального й фантастичного. Для створення бажаного ефекту умовності автори зазвичай використовували багаті ресурси фольклорно- міфологічної спадщини. При цьому вони, як правило, не йшли шляхом прямого запози- чення міфологічних сюжетів чи образів, а пропонували достатньо суб‘єктивні індивіду- ально-авторські інтерпретації міфологічного матеріалу. У складній і багатогранній структурі химерної прози другої половини ХХ століття міфологічні й фольклорні еле- менти органічно погоджуються з досвідом літературної традиції та підпорядковуються авторським художнім пошукам, спрямованих на вирішення важливих проблем духов- ного буття української людини.

The article deals with the main features of the Ukrainian chimerical novel, namely the attraction of mythology, oral folk art, mythological and biblical motives, a skillful combination of different genre features, real and fantastic. To create the desired effect of conditionality, the authors usually used the rich resources of folklore and mythological heritage. At the same time, they, as a rule, did not follow the path of direct borrowing of mythological plots or images, but offered sufficiently subjective individual and authorial interpretations of mythological material. In the complex and multi-faceted structure of the chimerical prose of the second half of the twentieth century, mythological and folklore elements organically agree with the experience of literary tradition and are subject to author's artistic search, aimed at solving important problems of the spiritual existence of the Ukrainian people.