Ведута Венеції, Риму та Неаполя у прозі Дарії Віконської

Abstract

Дарія Віконська була одним із найяскравіших представників українського мистецько-літературного простору міжвоєнного двадцятиліття ХХ віку, що послідовно займалися проблемами европеїзації української культури й виражали необхідність входження цієї літератури, мистецтва, культури загалом у європейський культурний простір. У запропонованій статті розглянуто як малярський жанр ведути реалізується в описах у її прозі трьох італійських міст – Риму, Венеції та Неаполя. Таке перенесення жанрового утворення з малярства у прозовий простір прози – характерна риса творчости Дарії Віконської. Мандрівка до Італії в 1932 році надихне Дарію Віконську на репортаж із бієнале у Венеції, подорожні нотатки у листах про Рим, на цикл етюдів у прозі про Ве- нецію і Неаполь, які Василь Ґабор назве «чаром Венеції».

Dariya Vikonska was one of the brightest representatives of Ukrainian art and literary space of inerwar twentieth of ХХ century that consistently was engaged into work on the problems of Europeanization of Ukrainian culture and presented in general necessity of this literature, art and culture expression in European culture space. In the article there is researched painting genre of Veduta realized in descriptions of her prose of three Italian cities – Rome, Venice and Naples. Such transfer of genre forming-conversion from painting in the prose space that is a characteristic feature of works of Dariya Vikonska. Travel to Italy in 1932 will inspire her to make a reportage from the Venice biennale, travel notes in letters about Rome and a set of sketches in the prose about Venice and Naples that Vasyl Habor names ―the charm of Venice‖.