Ключові аспекти діагностики та профілактики виникнення депресії в контексті покращення якості життя населення

Abstract

Депресія є одним з найбільш розповсюджених психічних розладів у світі. Її симптомами є не лише втрата інтересу до оточуючого світу, низька самооцінка та соціальна дезадаптація, а й більш важкі травмуючі наслідки – емоційні страждання, неможливість виконувати роботу та проблеми в сім’ї. Питання депресії викликає значне занепокоєння у лікарів всього світу, так як пацієнти не завжди звертаються за кваліфікованою допомогою, а затяжний перебіг хвороби може привести навіть до самогубства, від якого помирають 800 тис. осіб щорічно, а серед людей віком від 15 до 29 років вона є другою причиною смертності. По останнім підрахункам Всесвітньої організації охорони здоров’я станом на березень 2018 р. від депресії страждають більше 300 млн осіб у всьому світі, а за період 2005-2017 рр. їх кількість збільшилась більш, ніж на 18%. Тривожним знаком також є те, що біля 50% серйозних депресивних розладів залишаються нелікованими. Не дивлячись на те, що депресія виліковна і ВООЗ дає велику кількість рекомендацій щодо ведення таких пацієнтів, велика кількість людей не звертаються за допомогою, через відчуття сорому, дискомфорту та заперечення самого факту наявності проблеми. Також частиною проблеми є неможливість працівників охорони здоров’я вчасно та точно розпізнати у пацієнта наявність депресивного розладу. Станом на 2017 рік в Україні на депресію страждає 6,3% населення. Звичайно, це лише статистичні дані й очевидним є те, що реальні цифри значно вищі. Цей аспект доводить необхідність проведення якісних профілактичних заходів для попередження та раннього виявлення депресивних розладів з метою їх вчасного лікування та підвищення якості життя населення в Україні. Мета роботи: проаналізувати стан відображення рекомендацій ВООЗ та спеціалізовану літературу щодо лікування та профілактики депресії та ознайомитись з проблемами їх застосування.