Процеси жанрової дифузії та диференціації в сучасному українському романі (на матеріалі романів Ірен Роздобудько)

Abstract

У статті здійснено аналіз роману як панівного жанру сучасної літератури, який володіє найбільшою системою змінних ознак, а відтак є дуже гнучким і має найбільший асимілятивний потенціал; встановлено, що процеси жанрової дифузії та диференціаціїє невід’ємними складовими розвитку художнього тексту та свідчать не лише про так звану рухомість та живучість жанру, але й про здатність художніх текстів реагувати на суспільні зміни, що в цілому неминуче впливають на характер затребуваних романів. У ході аналізу текстів І. Роздобудько було встановлено, що всі вони більшою або меншою мірою позначені дифузійними процесами; умовно їх можна розділити на дві категорії: емоційні та інтелектуальні. Відповідно, в «емоційних» творах домінантною ознакою, або «appeal» є настрій, в «інтелектуальних» – можливість розв’язки загадки, що міститься в сюжеті твору.

The article analyzes the novel as the dominant genre of contemporary literature, which has the largest system of variable characteristics, and therefore is very flexible and has the largest assimilative capacity; it is found that the processes of genre diffusion and differentiation are essential components of a literary text and show not only the so-called mobility and vitality of the genre, but also the ability of texts to respond to social changes that inevitably affect the whole nature of popular novels. During the analysis of the texts of I. Rozdobudko it was found that they are more or less marked by diffusion processes; conditionally they can be divided into two categories: emotional and intellectual. Accordingly, in the “emotional” texts the dominant feature, or “appeal” is mood, in the “intellectual” texts – the possibility of decoupling puzzles contained in the story. Keywords: roman, genre diffusion, transformation of genres, popular literature