Вересневі мотиви у збірці В.Густі «Тиса камінь обтесала»

Abstract

У статті аналізуються поезії збірки В. Густі «Тиса камінь обтесала» на осінню тематику. Особлива увага приділяється образу вересня. Автор розглядає вересень як один із найчарівніших місяців у році, проектуючи це враження і на «осінній» період життя людини. Усвідомлюючи наближення цієї пори, ліричний герой відчуває душевний трепет, що виражається через художню мову поезій: багатство контрастів, розмаїття синестезійних образів, використання фігур мови, що передають відчуття схвильованості (енжамбеман, апосіопеза, градація…). Але на зміну таким першим враженням ліричного героя приходить усвідомлення всіх принад осінньої пори: зрілість, мудрість, душевна гармонія людини зі світом і з самим собою.

The article analyzes the poems of V. Husti’s collection "Tysa hewed the stone" on the autumn theme. Special attention is paid to the image of September. The author considers September as one of the most beautiful months of the year, projecting that impression on "autumn" period of human life. Realizing the approach of that time, the lyrical hero felt a spiritual awe that is expressed through the artistic language of poetry: a richness of contrasts, the variety of sinestesia images, the use of figures of speech that convey a sense of emotion (enjambement, apocopate, graduation...). But in place of such a first impression of the lyric hero comes the realization of all the charms of the autumn season: maturity, wisdom, spiritual harmony with the world and with himself. Key words: lyrical character, autumn, September, motive, image, art means.