Здатність працювати в умовах конфлікту - важлива компетентність юриста.

Abstract

Актуальність проблеми, піднятої в статті, пов’язується із реформуванням вищої юридичної освіти, яке здійснюється на даний час в Україні. Вдосконалення правничої освіти пов’язується зі зміною підходів до мети навчання та переходу до компетентнісних показників. Метою даної статті є аналіз окремої компетентності (здатності працювати в умовах конфлікту), яка здобувається студентами в процесі отримання вищої юридичної освіти та її відповідність вимогам, які висуває середовище правозастосування. Даний вид компетентності є необхідною характеристикою випускника юридичного вузу або факультету та може набуватися при вивченні різних курсів на юридичному факультеті, оскільки її формування пов’язується переважно із формами навчального процесу, а не змістом освітньої складової. Відповідно в статті йдеться переважно про форми навчального процесу та їх вплив на формування здатності вирішувати справу в умовах конфлікту, а не зміст освітньої складової. В статті проаналізовано традиційні форми навчання, такі як лекції та практичні у формі обговорення наперед заданих проблем, не розвивають навички у студентів до роботи в умовах конфлікту. Натомість практичні заняття при студентській взаємодії формувати змагальні конфлікти у аудиторії та бути спрямовані на визначення переможців та переможених. Прикладом таких форм можуть бути заняття з розподілом рольових позицій, забезпечення змагальності між студентами у представленні виграшних позицій власної аргументації та акцентуванні на слабких місцях позиції інших учасників процесу, робота в студентських юридичних клініках тощо.