Культурно-історичний контекст і свідомість індивіда: деструктивні форми рецепції світу в новелі «Бараки, що за містом» Миколи Хвильового

Abstract

У статті розглянуті особливості кореляції понять «ідеологія», «варварство», «культура», «цивілізація» на прикладі новели М. Хвильового (1893–1933) «Бараки, що за містом» (1923). Розкрито наративну своєрідність тексту як художнього документа переломного періоду в історії України першого двадцятиріччя ХХ століття. Проаналізовано наративні інстанції і стилістичне опрацювання мовної характеристики персонажа Юхима, наратора в контексті ідеологічного світосприйняття, що визначає композиційну форму тексту зі змінними точками зору, але єдиною смисловою перспективою. Встановлено хронотопні риси твору. Як представник модерністської прози, своєю творчістю М. Хвильовий поглибив розробку літературного типу «зайвої людини», яким на сторінках новели постає насамперед Мазій. Підтекст новели дозволяє говорити про циклічність історії, приреченість людини в умовах катастрофічності «буття-на-екстремумі», її дезінтеграцію.

The peculiarities of the correlation of concepts “ideology”, “barbarism”, “culture”, “civilization” have been reviewed in the paper by taking as an example the short story “The Sheds Outside the City” (“Baraky, shcho za mistom”, 1923) by Mykola Khvylovyi (1893–1933). The narrative originality of the text as an artistic document of the crucial period in the history of Ukraine (the first twenty years of the XX century) has been revealed. The narrative instances and stylistic elaboration of the speech characteristic of the character Yukhym are analysed, and narrator in the context of ideological world perception, that defines the composition shape of the text with shifting points of view, but with a unified semantic outlook. The chronotopos peculiarities of the work have been established. As representative of modernist prose, the creativity of M. Khvylovyi has deepened development of literary type of "the excess person", which on pages of the short story there is first of all Mazii. Implication of the short story allows to speak about recurrence of history, doomed of the person in the conditions of catastrophic "life - on - an extremum", its disintegration. Key words: character, narrator, narration, author, barbarism, culture, short story, imperialism, ideology, psychologism, time.