Посттоталітарна пам'ять у сучасній літературній інтерпретації: українська версія

Abstract

У статті досліджено основні етапи становлення дискурсу посттоталітарної пам’яті в українській літературі. Увага західних дослідників до травматичного досвіду суспільства, трансформованого в культурних (найбільшою мірою літературних) текстах значно зросла після Другої світової війни. Основні акценти в наукових студіях цього типу зосереджувались передусім на вивченні травматичного досвіду жертв нацизму, зокрема Голокосту. Дещо не зауваженою у цьому контексті залишилась тоталітарна політика Радянського Союзу, яка після перемоги у війні зросла із новою силою. Українські студії над травматичною пам’яттю зосереджені саме на дослідженні наслідків радянського геноциду супроти вітчизняної історії, культури, літератури. Переживши кілька потужних зрушень національної свідомості вже після здобуття незалежності суспільство повертається до проблем не зауваженої досі витісненої травматичної пам’яті радянського минулого. Значною мірою це відображається на змісті літератури, котра стає своєрідним лаканівським дзеркалом.

In the article there are analyzed main stages of post-totalitarian memory discourse in Ukrainian literature. Attention of the western researchers to traumatic experience of society, transformed in cultural (most literary) texts has considerably increased after the Second World War. The main accents in scientific research of this type are concentrated first of all on studying of traumatic experience of the victims of Nazism, in particular Holocaust. A little not observed in this context there was a totalitarian policy of the Soviet Union, which after the victory in war has grown with a new force. The Ukrainian studios over traumatic of memory are concentrated on a research of consequences of the Soviet genocide against national history, culture, literature. Having endured several powerful shifts of national consciousness after independence finding society comes back to problems not noticed still the forced-out traumatic memory of the Soviet past. First of all it was reflected in the plot of contemporary literature, which became so-called Lacanian mirror. Key words: literature, memory, discourse, national identity, totalitarianism, colonialism.