Problems of periodisation of pedagogical biography

Abstract

The purpose of the article is the productive interpretation of periodization as an instrument of knowledge, which helps to study the process of transformation of the original image of a particular object. To reveal the principles of periodization of biography, we used the method of analysis and synthesis, comparison, systematization and classification of the positions of pedagogical scientific sources of literature and the development of the problem under study. The very correct definition of the periodization of a certain branch of science gives the possibility to objectively formulate the purpose, ways of research and find out the significance and effectiveness of the hypothesis under research. It is noted that the investigated scientific aspect concerns the actual compulsory component of historical pedagogical and biographical research like periodization. Proceeding from the analysis of various scientific reflections of this phenomenon, we consider as adequate and interesting some allegorical consideration of periodization as a «basic design» of a certain scheme (skeleton, skeleton)», on which «the multiplicity of events» occurs as the results of cognitive activity in the form of «facts-knowledge». It is proved that in aggregate they give a certain image of the investigated phenomenon, which acts as an object of periodization − the object of knowledge. The emphasis is on the contemporary rapid take-off of biographical research and publications, and the growth of general interest in biographical knowledge. The fact that a person is studied in all the multidimensional, diverse interests and manifestations, in internal contradictions, often in the split of political, national, cultural self-determination, in the evolution of views and beliefs. It is emphasized that it is necessary to remember that in the Ukrainian past, there were a lot of extraordinary personalities among teachers in the pedagogical environment, whose fate and creative achievements have not been sufficiently studied. The focus is on the need to study factual materials of individuals of various political and linguistic and cultural orientations with specific world outlook, habits, circles of communication who helped and continue to help the development of pedagogical biography.

Метою статті є охарактеризувати основні етапи періодизації педагогічної біографістики як науки. Для виявлення принципів періодизації біографістики ми використали метод аналізу та синтезу, порівняння, систематизації та класифікації позицій педагогічних наукових джерел літератури. У статті розглядаються питання стосовно продуктивного тлумачення періодизації як інструменту пізнання, що сприяє вивченню процесу трансформації первісного образу певного об’єкта. Коректне визначення періодизації певної галузі науки дає можливість об’єктивно формулювати мету, шляхи дослідження та з’ясувати значення і результативність досліджуваної гіпотези. Такий науковий аспект стосується фактичного обов’язкового компонента історико-педагогічного і біографічного дослідження як періодизація. Виходячи з аналізу різних наукових рефлексій цього феномену, адекватним і цікавим вважаємо дещо алегоричний розгляд періодизації як «базової конструкції» «певної схеми (кістяка, скелета)», на яку «нанизується множинність подій» як результат пізнавальної діяльності у вигляді «фактів-знань». У сукупності вони дають певний образ досліджуваного явища, що виступає як об’єкт періодизації – об’єкт пізнання. Закцентована увага на сучасний стрімкий зліт біографічних досліджень і публікацій, зростання загального інтересу до біографічного знання. Доведено той факт, що особа вивчається у всій багатоплановості, різнобічності інтересів і виявів; у внутрішніх суперечностях, часто у роздвоєності політичного, національного, культурного самовизначення, у еволюції поглядів і переконань. Наголошено на необхідності дослідження фактичних матеріалів, про те, що особи різних політичних і соціокультурних поглядів залишалися саме тими, які за глибинними рисами світогляду, звичками, колом спілкування допомагали і допомагають розвитку педагогічної біографістики.

В статье рассматриваются вопросы продуктивного толкования периодизации как инструмента познания, который способствует изучению процесса трансформации первоначального образа определенного объекта. Именно корректное определение периодизации определенной области науки дает возможность объективно формулировать цель, пути исследования, выяснить значение и результативность исследуемой гипотезы. Именно такой научный аспект касается фактического и обязательного компонента историко-педагогического и биографического исследования как периодизация. Исходя из анализа различных научных рефлексий этого феномена, адекватным и интересным считается несколько аллегорическое изучение периодизации как «базовой конструкции» «определенной схемы (скелета)», на которую «нанизывается множественность событий» как результат познавательной деятельности в виде «фактов-знаний». В совокупности они дают определенный образ исследуемого явления, который выступает как объект периодизации − объект познания. Обращено внимание на современный стремительный взлет биографических исследований, публикаций и роста общего интереса к биографическому наследию. Доказано тот факт, что личность изучается во всей многоплановости, разносторонности интересов и проявлений; во внутренних противоречиях и часто в раздвоенности политического, национального, культурного самоопределения; в эволюции взглядов и убеждений. Отмечена необходимость исследования фактических материалов лицами различных политических и социокультурных направлений, которые по своим взглядам, привычкам, круге общения помогали развитию педагогической биографистики.