До питання про соціальні аспекти неформальної зайнятості населення

Abstract

Поширення неформальної зайнятості в сучасному українському суспільстві є природною відповіддю на значне відставання розвитку легальних інститутів державної влади від реальних суспільних відносин, потреб та інтересів громадян. Метою статті виступає аналіз соціальних аспектів неформальної зайнятості населення. Методами дослідження виступили системний аналіз, аналіз документів, моделювання, порівняння. Розглянуто ряд підходів до функціонування неформальної занятості, а саме, що її функціонування і поширення пов’язано з відсталістю країни, з характеристикою економічної периферії або із притулком для тих, хто не може легально працевлаштуватись. Основними висновками стає нагальність врахування соціального укорінення неформальних господарських практик, яке має також відображатись у визначенні неформальної зайнятості. Соціальне укорінення неформальної трудової діяльності в соціальних мережах і ринкових інститутах сприяло закріпленню і зростанню їх ролі в сучасних трансформаційних умовах України.

The spread of informal employment is a natural response to the significant lag behind the development of legal institutions of state power. A number of hypotheses concerning the functioning of informal employment are considered. So, the functioning of informal employment is related to the backwardness of the country, with the economic periphery or with the shelter for those who can not legally work. The article deals with main scientific approaches to the study of the problems of informal employment. Research methods used: system analysis (systemstructural, system-functional, system-dynamic), analysis of documents, modeling, comparison. The consequences of the spread of informal employment, as a forced form of population adaptation in the conditions of unfavorable socio-economic system are determined. It is proved that informal employment can act as a result of social exclusion and voluntary exit beyond the formal institutionalized economic activity. The main risks of the prevalence of informal employment for the state and society in general (social insecurity, non-payment of tax deductions) and positive moments in its functioning (flexibility, self-employment, micro entrepreneurship, distance) are explored. This may take the form of either waged employment or self-employment. In general, informal employment through its mass media should be considered as an alternative mode of management, which has a number of its characteristics and qualities. We have come to the conclusion that the Formal and Informal exist separately, while using the term «sector». But as soon as we enter into a discussion about the bureaucratic and non-bureaucratic management, then we notice the continuity of formal and informal orders. Шn the given article the vector of studies of the informal economy is shiftув from the structural to the institutional direction.

Распространение неформальной занятости в современном украинском обществе выступает естественным ответом на значительное отставание развития легальных институтов государственной власти от реальных общественных отношений, потребностей и интересов граждан. Целью статьи выступает анализ социальных аспектов неформальной занятости населения. Методами исследования выступили системный анализ, анализ документов, моделирование, сравнение. Рассмотрено ряд подходов к функционированию неформальной занятости, а именно: ее функционирования и распространения связано с отсталостью страны; с характеристикой экономической периферии или с убежищем для тех, кто не может легально трудоустроиться. Основными выводами становится учет социального укоренения неформальных хозяйственных практик, которое отображаться в определении неформальной занятости. Социальное укоренение неформальной трудовой деятельности в социальных сетях и рыночных институтах способствует закреплению роли и увеличению их значения в современных трансформационных условиях Украины.