Методологічні аспекти удосконалення здоров’язбережувальної компетентності соціального працівника в умовах післядипломної освіти

Abstract

Метою нашого дослідження була концептуалізація соціально-антропологічної моделі розвитку здоров’язбережувальної компетентності соціального працівника в умовах післядипломної освіти на основі інтегративного використанням цілісних, аксіологічних, антропологічних, феноменологічних, культурологічних і соціологічних підходів та візій. Методи дослідження: філософсько-світоглядний, антропологічний, культурологічний, екзистенційний, аксіоматичний, ціннісний, герменевтиичний, трансферу знань. На основі трансферу знань та ідей педагогічної інтеграції застосовані були також підходи, характерні для валеології та медицини. В статті концептуалізується соціально-антропологічна модель здоров’язбережувальної компетентності соціального працівника. Вказана модель розроблена співвідносно до запитів практики та сучасних тенденцій європеїзації і гуманізації української освіти. Здоров’язбережувальна компетентність в рамках даної моделі розглядається як інтегративна особистісно-професійна здатність в якій на основі здоров’я орієнтованих інтенцій актуалізується особистісний, інтелектуальний, культурний та професійний потенціали фахівця. Дана компетентність представляється також як особливий антропологічно-ціннісний і соціокультурний феномен сформований шляхом використання системи антропопрактик (соціальних, культурних, антропологічних та психологічних) розроблених і інтегрованих в одну цілісність на основі антропологічних, ціннісних і гуманістичних уявлень про людину. Антропологічні, соціальні і культурологічні інтенції закладені в основу вказаної моделі здоров’язбережувальної компетентності відображені в її структурі яка представлена чотирма компонентами (складовими, компетенціями): когнітивним, діяльнісним, особистісним та соціально-антропологічним. Актуальними складовими когнітивного компоненту є здоров’язбережувальне мислення, а також ціннісні, феноменологічно і практично спрямовані знання, та здатність фахівця до здоров’яорієнтованих інтерпретацій феномену людини та певних ситуацій.

The article conceptualizes the social-anthropological model of the health preserving competence of a social worker. The stated model is developed in accordance with modern tendencies of anthropologisation, European orientation and humanization of the Ukrainian education and the human-centric ideology of the «New Ukrainian School». The basis for the development of the given model as well as the specifics of its technological orientation is the practical demand, the perception and interpretation of experiences, which in conditions of postgraduate education are disclosed through anthropological-value reflection on the professional activity of a social worker. Within the framework of this model, the health preserving competence is studied as an integrative personal-professional skill, which actualizes the personal, intellectual, cultural and professional potential of a specialist through health oriented intentions. This competence is also presented as a particular anthropological-value and sociocultural phenomenon, which is formed through the application of a system of anthropological practices (social, cultural, anthropological and psychological) that were developed and integrated into one unity on the basis of the anthropological, value and humanistic understanding of a person. Anthropological, social and cultural intentions, which are taken as the basis for the stated model of the ehalth preserving competence are reflected in its structure, which is presented by four components (parts, competences): cognitive, active, personal and social-anthropological. The relevant components of the cognitive component are the health preserving way of thinking as well as value, phenomenology and practice oriented knowledge and the ability of a specialist to provide health oriented interpretations of the phenomenon of a person as of certain situations. The peculiarity of the socio-anthropological component is the disclosure of the health preserving competence in the context of social and cultural ontology. Within the framework of this component, the health preserving competence is presented as process, ontology, dynamics and society oriented. The important components of the personal component include the actualization and development of empathy, care, responsibility, cordiality, kindness, anticipation, compassion. Thus, the competence is constructed not only as a personal-professional but also as an ontological and sociocultural phenomenon. The application of the social-anthropological model of the health preserving competence of a social worker in the course of post-graduate training proves to be efficient. Key words: health preserving competence of a social worker, post-graduate education, anthropologization, European orientation, humanization, pedagogics, social work, social worker

Целью нашего исследования была концептуализация социально-антропологической модели развития здоровьязбережувальнои компетентности социального работника в условиях последипломного образования на основе интегративного использованием целостных, аксиологических, антропологических, феноменологических, культурологических и социологических подходов и видений. Методы исследования: философско-мировозренческий, антропологический, культурологический, экзистенциальный, аксиоматический, ценностный, герменевтиичний, трансфера знаний. На основе трансфера знаний и идей педагогической интеграции применены были также подходы, характерные для валеологии и медицины. В статье концептуализируется социально-антропологическая модель здоровьязбережувальнои компетентности социального работника. Указанная модель разработана сообразно запросам практики и современных тенденций европеизации и гуманизации украинского образования. Здоровьязбережувальна компетентность в рамках данной модели рассматривается как интегративная личностно-профессиональная способность в которой на основе здоровья ориентированных интенций актуализируется личностный, интеллектуальный, культурный и профессиональный потенциалы специалиста. Данная компетентность представляется также как особый антропологически-ценностный и социокультурный феномен сформирован путем использования системы антропопрактик (социальных, культурных, антропологических и психологических) разработанных и интегрированных в одну целостность на основе антропологических, ценностных и гуманистических представлений о человеке. Антропологические, социальные и культурологические интенции заложены в основу указанной модели здоровьязбережувальнои компетентности отражены в ее структуре которая представлена четырьмя компонентами (составляющими, компетенциями): когнитивным, деятельностного, личностным и социально-антропологическим. Актуальными составляющими когнитивного компонента являются здоровьязбережувальне мышления, а также ценностные, феноменологически и практически направленные знания, и способность специалиста к здоровьяориентованих интерпретаций феномена человека и определенных ситуаций.