Науково-дослідницька діяльність як чинник підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери

Abstract

У статті досліджується проблема науково-дослідницької діяльності майбутніх фахівців соціальної сфери. Встановлено, що науково-дослідницька діяльність актуалізується низкою взаємопов’язаних чинників: соціально-економічних (загострення традиційних для суспільства соціальних проблем та виникнення нових, постійне вдосконалення нормативно-правової бази), організаційно-управлінських (розвиток системи соціального захисту населення, технологізація соціальної роботи), педагогічних (впровадження дослідницької складової в системі професійної освіти). Метою статті є виявлення особливостей науково-дослідницької діяльності як чинника підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери. Методи дослідження: аналіз, синтез, конкретизація, узагальнення (застосовувались для вивчення теоретичних концепцій, поняттєво-термінологічного апарату, формулювання авторських узагальнюючих висновків). Обґрунтовано, що у вітчизняній освітній практиці науково-дослідницька підготовка реалізується на основі системного, культурологічного, особистісно-діяльнісного, аксіологічного, контекстного підходів. Найбільш поширеними формами навчання є: лекція, семінар, консультація, лабораторні і практичні заняття, підготовка курсової і дипломної роботи, практика, конференція, конкурс наукових робіт, олімпіада, самостійна робота.

The article deals with the problem of scientific research activity of future specialists in the social sphere. It has been established that scientific research activity is actualized by a number of interrelated factors: socioeconomic (exacerbation of the traditional for society social problems and the emergence of new ones, continuous improvement of the legal and regulatory framework), organizational and managerial (development of the system of social protection of the population, technologization of social work), pedagogical (introduction of the research component into the system of professional education). The purpose of the article is to identify the features of scientific research activity as a factor of improvement the quality of professional training of future specialists in the social sphere. Methods of the research: analysis, synthesis, specification, generalization (used for the study of domestic and foreign scientific sources, theoretical concepts, conceptual-terminological apparatus, formulation of author's general conclusions). It has been found out that scientific research activity of the specialist in the social sphere is a special type of intellectual and creative activity, which is formed as a result of functioning of the mechanisms of search activity and is based on advanced research skills and research behavior experience. It has been established that the future professionals must have the following research skills: methodological (to analyze theoretical phenomena, to generalize the research problem, to apply theoretical knowledge in practice, to find a scientific solution to the problem), methodical (to carry out an experiment, to use methods of scientific research, to build a system of operations), technical (to use bibliographic and other catalogs, to illustrate tables, diagrams, to cite literature, to draw up research work). It has been substantiated that in the national educational practice scientific research preparation is being implemented on the basis of systemic, culturological, personal-activity, axiological, context approaches. The most common forms of learning are theoretical (lectures, seminars, consultations) and practical (laboratory, practical classes, preparation of thesis, practice, conference, competition of scientific works, olympiad). Leading role in the process of scientific research preparation belongs to independent work, which involves preparing of essays, writing course papers, bachelor's and diploma thesis, performing the research tasks.

В статье исследуется проблема научно-исследовательской деятельности будущих специалистов социальной сферы. Установлено, что научно-исследовательская деятельность актуализируется рядом взаимосвязанных факторов: социально-экономических (обострение традиционных для общества социальных проблем и возникновения новых, постоянное совершенствование нормативно-правовой базы), организационно-управленческих (развитие системы социальной защиты населения, технологизация социальной работы), педагогических (внедрение исследовательской составляющей в систему профессионального образования). Целью статьи является выявление особенностей научно-исследовательской деятельности как фактора повышения качества профессиональной подготовки будущих специалистов социальной сферы. Методы исследования: анализ, синтез, конкретизация, обобщение (применялись для изучения теоретических концепций, понятийно-терминологического аппарата, формулировки авторских обобщающих выводов). Обосновано, что в отечественной образовательной практике научно-исследовательская подготовка реализуется на основе системного, культурологического, личностно-деятельностного, аксиологического, контекстного подходов. Наиболее распространенными формами обучения являются: лекция, семинар, консультация, практические и лабораторные занятия, подготовка курсовой, дипломной работы, практика, конференция, конкурс научных работ, олимпиада. Ключевые слова: специалисты социальной сферы; научно-исследовательская деятельность; профессиональная подготовка; научные подходы; формы и методы научно-исследовательской подготовки.