Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/2486
Назва: Гострий коронарний синдром: запалення як тригерний чинник формування тромбу та оклюзії коронарної судини
Інші назви: Acute coronary syndrom: inflamattion as a formation factor of tromb and occlusion o coronary vascule
Автори: Світлик, Г.В.
Гарбар, М.О.
Абдуєва, Ф.М.
Ключові слова: інфаркт міокарда, С-реактивний протеїн, прозапальні цитокіни, молекула міжклітинної адгезії, ризик госпітальних ускладнень
Дата публікації: 2012
Видавництво: Видавництво УжНУ "Говерла"
Бібліографічний опис: Світлик, Г. В. Гострий коронарний синдром: запалення як тригерний чинник формування тромбу та оклюзії коронарної судини [Текст] / Г. В. Світлик, М. О. Грабар, Ф. М. Абдуєва // Науковий вісник Ужгородського університету / відп. ред. В.І. Русин. – Ужгород: Видавництво УжНУ "Говерла", 2012. – Вип. 1(43). – С. 71–75. – Рез. англ. – Бібліогр.: с. 75 (20 назв).
Серія/номер: Медицина;
Короткий огляд (реферат): Обстежено 135 чоловіків із гострим інфарктом міокарда (ГІМ) з елевацією сегмента ST віком від 35 до 65 років. Досліджено рівні СРП, ФНП-α, ІЛ-6 та ММА–1 впродовж стаціонарного етапу лікування. Виявлено вірогідне підвищення середньої концентрації цих молекул у всіх обстежених пацієнтів на момент госпіталі- зації та зменшення ознак запалення при виписці зі стаціонару. У пацієнтів з більшою масою некрозу міока- рда (більшою площею вогнища асептичного запалення) і, відповідно, зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка (фракція викиду ЛШ≤40%) активність запального процесу більш виражена і важче підда- ється корекції в процесі лікування. Найбільш інформативним для ідентифікації пацієнтів високого ризику є визначення концентрації молекули міжклітинної адгезії 1 (ММА–1) та С-реактивного протеїну (СРП) в пер- шу добу захворювання: рівні ММА–1≥372,0 нг/мл з чутливістю 98% та специфічністю 68%, СРП≥19,28 мг/л з чутливістю 98% і специфічністю 81% асоціюються з підвищеним ризиком виникнення госпітальних ускла- днень. Ключові слова: інфаркт міокарда, С-реактивний протеїн, прозапальні цитокіни, молекула міжклітинної адгезії, ризик госпітальних ускладнень
Опис: We have examined 135 males 35-65 years old with first acute myocardial infarction with persistent ST-segment elevation. We have investigated levels of CRP, TNF–α, ІL–6 and ICAM–1 during hospital period of the treatment. We have demonstrated elevation of the concentration of the above mentioned markers of inflammation in all patients on hospitalization (the first day of disease) and their reduction on the discharge day. In patients with a larger necrosis area and consequently area of zone of aseptic inflammation of the LV on the background of its decreased systolic function (EF≤40 %) laboratory manifestations of inflammatory activity were more pronounced and difficult to correct. We have determined that the levels of CRP and ICAM–1 on the first day of the disease onset are more informative for identification of high risk patients: ICAM– 1≥372,0 ng/ml with a sensitivity of 98% and specificity of 68%, CRP≥19,28 mg/l with sensitivity of 98% and specificity of 81% were associated with an increased risk of complications. Key words: myocardial infarction, С-reactive protein, proinflammatory cytokins, intercellular adhesive molecula type I, risk of inhospital complications
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/2486
Розташовується у зібраннях:Науковий вісник УжНУ Серія: Медицина. Випуск 1 (43) - 2012

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ ЗАПАЛЕННЯ ЯК ТРИГЕРНИЙ ЧИННИК.pdf460.34 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.