Особливості соціокультурної діяльності як фактора соціальновиховного впливу на особистість

Abstract

У статті розкрито сутність соціокультурної діяльності як фактора соціально-виховного впливу на особистість у процесі соціалізації. Методами дослідження є: аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, метод синтезу й узагальнення. Проаналізовано підходи різних науковців (А. Жарков, Н. Кочубей, М. Ярошенко та інших) до розуміння поняття «соціокультурна діяльність». Зазначено, що соціокультурну діяльність можна розглядати як систему форм, засобів і методів, що регулюють процеси соціального становлення людини, а також як самостійну підсистему суспільних систем соціальної підготовки, соціального виховання та освіти. Охарактеризовано базові принципи соціокультурної діяльності. Розкрито змістові особливості соціокультурної діяльності за напрямами. Зроблено висновок, що соціокультурна діяльність, за своєю сутністю, є виховною діяльністю, носить людинотворчий характер, оскільки зорієнтована на людину, на розкриття закладеного в ній духовного та творчого потенціалу, виступає важливим фактором соціально-виховного впливу на особистість.

The article reveals the essence of socio-cultural activity as a factor of social and educational influence on the personality in the process of socialization. Research methods used: analysis of psychological and pedagogical literature on the research problem; synthesis; generalisation. The socio-cultural activity is considered as a system of forms, means and methods governing the processes of social formation of human, as well as an independent subsystem of social systems of social preparation, social education and education. The modern theory of sociocultural activity considers the process of educational influence of the environment on the individual complex, summarizing the knowledge of various sciences about humanity and culture. The basic principles of socio-cultural activity are characterized: the principle of cultural conformity, the principle of humanism; principle of nature correspondence; the principle of priority of universal human interests in the process of mastering spiritual and moral values; the principle of comprehensive cultural development, self-organization, self-affirmation of the individual; the principle of humanization of the content of socio-cultural activities and their educational potential, their submission to the interests, needs and attitudes of the individual; the principle of dialectical unity and continuity of culturalhistorical, social-pedagogical and national-ethnic experience, traditions and innovations; the principle of socio-state co-management of socio-cultural activities, ensuring decentralization and sovereignty of regional policy in the sociocultural sphere. The content peculiarities of socio-cultural activity are revealed. It is concluded that socio-cultural activity, in its essence, is an educational activity, has a human-like character, since human-oriented, the disclosure of the spiritual and creative potential embodied in it, acts as an important factor in the socio-educational impact on the person.

В статье раскрыта сущность социокультурной деятельности как фактора социально-воспитательного воздействия на личность в процессе социализации. Методами исследования являются: анализ психолого-педагогической литературы по проблеме исследования, метод синтеза и обобщения. Проанализированы подходы различных ученых (А. Жарков, Н. Кочубей, М. Ярошенко и других) к пониманию понятия «социокультурная деятельность». Отмечено, что социокультурную деятельность можно рассматривать как систему форм, средств и методов, регулирующих процессы социального становления человека, а также как самостоятельную подсистему общественных систем социальной подготовки, социального воспитания и образования. Охарактеризованы базовые принципы социокультурной деятельности. Раскрыто особенности содержания социокультурной деятельности по ее направлениям. Сделан вывод, что социокультурная деятельность, по своей сути, является воспитательной деятельностью, носит человекотворческий характер, поскольку ориентирована на человека, на раскрытие заложенного в нем духовного и творческого потенциала, выступает важным фактором социально-воспитательного воздействия на личность.