Інклюзивний соціально-реабілітаційний туризм як складова соціальної роботи у громаді (на прикладі м.Умань)

Abstract

Сьогодні в державі дуже часто говорять про доступність, маючі на увазі пандуси та транспорт для інвалідів, хоча в Європі вважають, що доступність, це не тільки можливість безперешкодного пересування, а в першу чергу − це створення середовища, в якому людина з інвалідністю комфортно б себе почувала, могла спілкуватись, працювати, подорожувати. Мета дослідження − висвітлення регіонального досвіду надання соціальних послуг вразливим категоріям населення видами інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму на рівні громади (на прикладі м. Умань). Методи дослідження: аналіз вітчизняного законодавства; вивчення інформаційних ресурсів офіційних сайтів; розробка маршрутів інклюзивного туризму; опитування серед отримувачів послуг з інклюзивного соціально-реабілітаційного туризму; моніторинг якості надання соціальної послуги інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму за критеріями як: адресність та індивідуальний підхід, результативність, своєчасність, доступність та відкритість, повага до гідності отримувача соціальної послуги, професійність. Вивчення регіонального досвіду міста Умань дозволило констатувати, що інклюзивний реабілітаційно-соціальний туризм виступає інноваційною соціальною послугою для вразливих категорій населення та людей з інвалідністю зокрема, яка сприяє їх соціально-психологічній реабілітації, відновленню соціальних зв’язків та інтеграції у суспільство як повноцінних і повноправних учасників життя. Впровадженню цієї послуги передбачає створення організаційної структури на рівні громади, підготовку відповідних кадрів, розробку екскурсійно-туристичних маршрутів, забезпечення архітектурної доступності рекреаційних об’єктів; здійснення моніторингу якості надання цієї послуги.

Nowadays the state talks of accessibility, meaning ramps and transport for the disabled. Although in Europe, it is believed that accessibility is not only the opportunity for unhindered movement, but it is primarily about creating an environment, where a person with a disability is comfortable with oneself. The purpose of the study is to highlight the regional experience of providing social services to vulnerable groups of population by types of inclusive rehabilitation and social tourism at the community level at the example of Uman town. Methods of research used: analysis of domestic legislation; study of information resources of official sites; development of inclusive tourism routes; poll among recipients of inclusive social and rehabilitation tourism services; monitoring the quality of providing social services for inclusive rehabilitation and social tourism based on targeting and individual approach, effectiveness, timeliness, accessibility and openness, respect for the dignity of the recipient of social services, professionalism. The study of the regional experience Uman allowed to state that inclusive rehabilitation and social tourism is an innovative social service for vulnerable groups of population and people with disabilities in particular, promoting their social-psychological rehabilitation, restoration of social relations and integration into society as a full members. The introduction of this service involves the creation of an organisational structure at the community level, the training of relevant personnel, the development of excursion and tourist routes, ensuring the architectural accessibility of recreational facilities; monitor the quality of the provision of this service. monitoring of the quality of providing social services for inclusive rehabilitation and social tourism was carried out according to criteria such as targeting and individual approach, effectiveness, timeliness, accessibility and openness, respect for the dignity of the recipient of social services, professionalism.