Заклади інтернатного типу Закарпаття в контексті законів Чехословацької республіки

Abstract

Актуальність проблеми полягає в тому, що в умовах глобалізації сучасної освіти великого зна- чення набуває вивчення та ретроспективний аналіз педагогічних процесів та явищ (у тому числі й становлення та розвитку закладів інтернатного типу) з урахуванням конкретно-історичних умов розвитку суспільства та етнокультурних особливостей регіону, що досліджується, зокрема, Закарпаття, яке впродовж ХХ ст. входило до складу ряду держав, що зумовило його полікультурність, а також синтез різноманітних підходів у забезпеченні суспільного піклування про дітей, їх освіту та розвиток. Мета статті – на основі узагальнених даних про зміни в соціально-економічній, політичній та культурно-освітній сферах, які мали місце після приєднання Закарпаття до складу Чехословацької республіки у 1919-1939 рр., з’ясувати передумови та основні особливості нормативно-правових документів, які регламентували діяльність закладів інтернатного типу. Методи дослідження - пошуково-бібліографічний – з метою вивчення архівних, бібліотечних і музейних каталогів, фондів, описів та бібліографічних видань; контент-аналізу архівних матеріалів (наказів, розпоряджень керівних органів влади); хронологічний, ретроспективного логіко-системного аналізу – як основа вивчення ретроособливостей діяльності закладів інтернатного типу Закарпаття 1919-1938 рр.). Першочерговим завданням для Чехословацького уряду стала розробка нормативних документів, які б не тільки забезпечували захист дітей, але й уніфікували законодавство для всіх земель, що увійшли до нового державного утворення – Чехословацька республіка. Зокрема, були прийняті наступні закони: Закон 256 «Про захист дітей-сиріт та дітей, народжених поза шлюбом» (1921 р.), Закон 56 «Про всиновлення» (1928 р.), Закон 29 «Про державний захист дітей-сиріт та дітей, народжених поза шлюбом» (1930 р.).

The problem urgency is in the fact that in the modern education globalization conditions the pedagogical processes and phenomena study and retrospective analysis (including the residential institutions formation and development) are of great importance, taking into account the investigated region society development and the ethno-cultural features specific historical conditions, in particular, Transcarpathia, which during the twentieth century, was a part of number states that led to its multiculturalism, as well as the diverse approaches synthesis in providing public care for children, their education and development. The paper purpose is to study the generalized information basis on changes in the socio-economic, political, cultural and educational spheres that took place after the Transcarpathia accession to the Czechoslovak Republic in 1919-1939, to find out the prerequisites and the main features of the normative and legal documents regulating the residential institutions activities. The methods used: bibliographic search is for the purpose of studying archival, library and museum catalogs, foundations, descriptions and bibliographic editions; content analysis of archive materials (orders, the governing orders); chronological, retrospective logical-system analysis as the basis for the study of Transcarpathian residential type institutions retrospecific features in 1919-1938). A priority task for the Czechoslovak government was the normative documents development that not only ensured the children protection, but also unified the legislation for all the lands included in the new state education − the Czechoslovak Republic. The legal documents adopted by the government of the Czechoslovak Republic analysis gives basics to state that the residential type institutions activities, which operated in the modern Transcarpathia territory of the Czechoslovak period, were regulated by the existing Austro-Hungarian laws and new laws − Law 256 «On the Protection of Orphan Children and Children, born outside of marriage» (1921), Law 56 «On Adoption» (1928), Law 29 «On the State Protection of Orphan Children and Children born outside of marriage» (1930), which defined the requirements for activities boarding school in their organization and management, state control over their activities. The general management of the orphans and children born out of marriage care was carried out by the Social Welfare Ministry, but, given that Subcarpathian Rus had a special status as part of the Czechoslovak Republic, its social welfare management body acted as an abstract a social welfare abstract of that is self-governing the decisions determined the conditions for the children transfer to care for both individuals and residential institutions.