Relationship between communication style and effective teaching

Abstract

The quality of teaching and learning heavily depend on the quality of communication taking place in the classroom. Improving communication is essential for approaching excellence in teaching and one of the discernable paths on the way to the goal is through the study of teachers’ communication style as one of its key variables. The present paper is aimed at discerning approaches to the study of communication style, analyzing their theoretical propositions and empirical contribution, as well as their relevance for effective teaching research. Effective communication is a core concern in developing teaching competence, hence the study of one of its key variables is seen as a priority. The research methods applied presuppose the analysis of the comunication style construct, comparison of various research traditions of the problem and synthesis of research findings with implications for effective teaching. Analysis of literature revealed several schools of thought: 1. grounded in the behaviourist traditions; 2. oriented towards behaviourist and personality theories, including social dimensions; 3. relying on personality theories; 4. grounded on theories of activity and interaction. Communication style influences such dimensions of the teaching-learning process as learning gains, affect for the teacher, instructional content and the course, learning environment, participation of students, their motivation, trust in the teacher, credibility, positive relations between teacher and learners just to mention a few.

Ключовою передумовою ефективності викладання є комунікативна компетентність. Метою статті є висвітлення проблема стилю спілкування, як однієї зі складових педагогічного спілкування, виділення основних підходів до вивчення стилю спілкування, аналіз основних теоретичних положень, емпіричних здобутків та імплікацій в контексті ефективності викладання, що передбачає застосування ряду теоретичних методів дослідження, таких як аналіз, порівняння, синтез та узагальнення. В ході дослідження було виділено наступні підходи до вивчення стилю спілкування: 1. напрямок, орієнтований на традиції біхевіоризму; 2. дослідження, що поєднують теорії біхевіоризму та особистості в соціологічній призмі; 3. напрямок, що ґрунтується на теорії особистості; 4. діяльнісний підхід та теорія взаємодії. За даними досліджень, стиль спілкування впливає на наступні складові навчально-виховного процесу: навчальну успішність, ставлення учнів до вчителя, навчального матеріалу та дисципліни в цілому, навчальну активність, атмосферу навчального середовища, мотивацію учнів тощо.

Ключевой предпосылкой эффективности преподавания является коммуникативная компетентность. Целью статьи является изучение проблемы стиля общения, как одной из составляющих педагогического общения, выделение основных подходов к изучению стиля общения, анализ основных теоретических положений, эмпирических достижений и импликаций в контексте эффективности преподавания, предусматривающей применение ряда теоретических методов исследования, таких как анализ, сравнение, синтез и обобщение. Выделены следующие подходы к изучению стиля общения: 1. направление, опирающееся на традициях бихевиоризма; 2. исследования, объединяющие традиции бихевиоризма и психологии личности в социологической призме; 3. направление, основанное на теории личности; 4. деятельностный подход и теория взаимодействия. По данным исследований, стиль общения влияет на следующие составляющие учебно-воспитательного процесса: учебную успеваемость, отношение учащихся к учителю, учебному материалу, дисциплине, учебную активность, атмосферу учебной среды, мотивацию учащихся и т.д.