Особистісно-діяльнісний підхід у підготовці майбутнього вчителя фізики з дидактичного менеджменту

Abstract

Особистісно-діяльнісний підхід у сучасних наукових дослідженнях з педагогіки розглядається в якості методологічного. Актуальність проблеми грунтується на необхідності добору змістового наповнення системи дидактичного менеджменту діяльнісним і особистісним компонентами. У процесі реалізації цілей і завдань дидактичного менеджменту діяльнісний компонент забезпечується сукупністю дій, способів, спрямованих на створення методичної системи управління навчанням фізики в школі. Особистісний підхід актуалізує проблему якостей особистості педагога - менеджера, та оптимізує створення умов для їх розвитку. Мета дослідження полягає у розкритті сутності особистісно-діяльнісного підходу у підготовці вчителя фізики з дидактичного менеджменту. Методи дослідження: аналіз (діяльності майбутніх учителів фізики з дидактичного менеджменту, як складової професійної підготовки фахівця); моделювання (професійної підготовки та діяльності з дидактичного менеджменту); узагальнення (у процесі структурування змістового наповнення підготовки з дидактичного менеджменту; формулюванні висновків); спостереження (за роботою студентів над етапами створення системи управління навчанням фізики); опитування (проводилось у процесі з’ясування розуміння сутності завдань та визначення їх складності для студентів).

Person-activity approach in modern scientific researches in pedagogy is considered as methodological one. The urgency of the problem is based on the need to select the content of the system of didactic management activity and personalily components. In the process of achieving the goals and objectives of didactic management, the activity component is provided by a set of actions and methods aimed at creating of methodological system for controlling the teaching of physics at schools. The personal approach actualises the problem of a personality traits of a teacher-manager, and optimises the creation of conditions for their development. The purpose of the study is to reveal the essence of person-activity approach in the training of a teacher of physics on didactic management. Methods of research used: analysis (of activities of future teachers of physics on didactic management as a component of professional training); modelling (professional training and didactic management activities); generalisation (in the process of structuring of the content of training on didactic management; formulation of conclusions); observation (of the work of students on the stages of establishment of a management system for teaching physics); survey (conducted in the process of finding out of understanding of the nature of tasks and determining of their complexity for students). Person-activity approach is a productive way in understanding the mechanisms of forming of a future teacher of competence on didactic management. This approach is realised by providing conditions for the development of professional and personal qualities of a teacher-manager (external − creating of context-based educational environment, internal − a task for reflection, creative thinking using isolated situations of interaction).

Личностно-деятельностный подход в современных научных исследованиях по педагогике рассматривается в качестве методологического. Актуальность проблемы основывается на необходимости отбора содержательного наполнения системы дидактического менеджмента деятельностным и личностным компонентами. В процессе реализации целей и задач дидактического менеджмента деятельностный компонент обеспечивается совокупностью действий, способов, направленных на создание методической системы управления обучением физики в школе. Цель исследования: раскрытие сущности личностно-деятельностного подхода в подготовке учителя физики с дидактического менеджмента. Методы исследования: анализ (деятельности будущих учителей физики с дидактического менеджмента, как составляющей профессиональной подготовки специалиста); моделирование (профессиональной подготовки и деятельности с дидактического менеджмента); обобщения (в процессе структурирования содержательного наполнения подготовки с дидактического менеджмента; формулировании выводов); наблюдения (за работой студентов над этапами создания системы управления обучением физики); опроса (проводился в процессе выяснения понимания сущности задач и определения их сложности для студентов).