Об’єктивація інтелектуальних якостей людини одиницями компаративної фразеології в англомовній картині світу

Abstract

Стаття виконана у руслі антропоцентричної лінгвістики і присвячена питанню вербалізації «інтелектуальних якостей» людини в англомовній картині світу засобами компаративної фразеології. У дослідженні за дихотомічним принципом розроблено структуру концептуального й компаративного фразеополя «інтелект людини», інвентари- зовано й систематизовано основний корпус компаративних фразеологічних одиниць на позначення цього поля, а також здійснено їх ідеографічний, когнітивний та лінгвокультурологічний аналіз. Він засвідчує, що для номінації своїх «інтелектуальних ознак» засобами компаративної фразеології людина англомовного світу найбільш часто запозичує символьні образи із зоонімного (39,7%), артефактного (21,2%) та антропоморфного (17,9%) культурних кодів. З точки зору аксіології, досліджені одиниці виявляють полярну оцінність і при цьому кількість негативно-оцін- них одиниць значно переважає над позитивно-оцінними: 49,4% (–) : 38% (+). Семантично досліджений концепт демонструє наявність у ньому як універсальних, так і національно-специфічних й унікальних ознак.

The article is written in the sphere of anthropocentric linguistics and is devoted to the verbalization of intellectual qualities of the person by the means of comparative phraseological units in the English Language World View. In the research the structure of the conceptual and comparative phraseological field "human intelligence" is framed according to the dichotomous approach, the main corpus of comparative phraseological units that designate this field is listed and systematized, as well as their ideographic, cognitive and linguocultural analysis is carried out. Due to it, an English-speaking person uses symbolic images of zoonimic (39,7%), artifactual (21,2%) and anthropomorphic (17,9%) cultural codes to nominate "intellectual features" by the means of comparative phraseology. From the point of view of axiology, these units show polar eveluativity, while the number of negatively-evaluating units is significantly bigger than the the number of positively-evaluating ones: 49.4% (–): 38% (+). Semantically the concept demonstrates its universal, national-specific or even unique features.