Морально-етичні критерії добору творів художньої літератури у підручниках для народної школи Олександра Маркуша

Abstract

Актуальним є ґрунтовне дослідження і об’єктивний аналіз історико-педагогічних явищ загальноукраїнського та регіонального характеру з метою використання позитивного досвіду минулого у навчально-виховному процесі сучасної школи. Метою дослідження є з’ясування морально-етичних критеріїв добору творів художньої літератури у підручниках для народної школи Олександра Маркуша. Методи дослідження: хронологічний (дослідження специфіки спрямованості навчально-виховного процесу в контексті суспільнополітичних змін), історико-географічний (вивчення особливостей регіонального розвитку шкільництва і гуманітарної освіти), методи аналізу, синтезу, теоретичного узагальнення та порівняння історико-педагогічних фактів, систематизації та класифікації довідково-інформаційних матеріалів і літератури. Вивчення рідної літератури у взаємозв’язку із зарубіжною забезпечувало бачення культури свого народу в контексті загальнолюдської культури та спрямовувалося на формування всебічно розвиненої, збагаченої духовно-естетичними надбаннями різних народів особистості закарпатського учня. Ці завдання покликана розв’язувати і літературна освіта в сучасній загальноосвітній школі. Досвід укладання підручників освітянами 20-30-х років ХХ століття може бути використаний сучасними методистами.

It is topical issue to conduct objective analysis of historical and pedagogical phenomena of the AllUkrainian and regional nature for the purpose of application in the modern school of positive experience acquired in the past. Since the literature is one of the principal tools of development of an individual it is advisable to establish the moral and ethical criteria applied by Oleksandr Markush for the selection of literature pieces for the textbooks compiled for public schools, to analyze specifics of literature study as the means of creation of national and generally human values. Methods of research used: chronological (analysis of the specific guidelines of the educational and upbringing process with reference to the social – political changes), historical and geographical (analysis of the specifics of the regional development of schools and humanitarian education), analysis, synthesis, theoretical generalization and comparison of the historical and pedagogical factors, systematization and classification of references ‒ information material and literature. Analysis of the text books compiled by O.Markush makes it clear that the school pupils within the twenty years period between two wars got acquainted with the development and specifics of the world literature by study the best pieces of the Ukrainian and foreign classical writers; while the principal criteria for selection of the literature pieces were predetermined by their esthetical and educational value and consistency with the cognitive ability of the children. The above mentioned testifies to the fact that in the condition of denationalization of the Transcarpathian Ukrainians study of the foreign literature owing to the pioneer activity of the local school fellows did not run counter to the Ukrainian national idea. Other facts prove the above mentioned: Carpathian Ukrainians had the opportunities to read the best works of German, Czech and ‒ to some extent ‒ Russian literature translated into Ukrainian language. Study of the native language in conjunction with the study of foreign literature promoted development of the vision of the native culture as integral part of the general human culture and helped to focus on upbringing all – around developed personality of the Transcarpathian pupil who acquired moral and esthetic assets of other nations. It is one of the principal mission of the education promoted by literature in the modern school. The experience of compiling of text books in 20-30ies XX c. may be widely applied by modern methodologists.

Актуальным является исследование и анализ общеукраинских и региональных явлений с целью использования положительного опыта прошлого в учебно-воспитательном процессе современной школы. Цель исследования ‒ рассмотреть морально-этические критерии подбора призведений художественной литературы в учебниках для народной школы Александра Маркуша. Методы исследования: хронологический, историко-географический, методи анализа, синтеза, теоретического обобщения и сравнения историко-педагогических фактов, систематизации и класификации информационных материалов и литературы. Изучение родной литературы у взаимосвязи с зарубежной способствовало восприятию в учащихся культуры свого народа в контексте общечеловеческой культуры и влияло на формирование всесторонне развитой, духовно богатой личности закарпатского учащегося. Опыт составления учебников педагогами 20-30-х годов ХХ века может творчески использоваться сегодня, когда постепенно вырабатываются новые ориентиры литературного образования.