Формування самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців сестринської справи як педагогічна проблема

Abstract

Підготовка майбутніх медичних сестер до якісної професійної діяльності є одним із важливих завдань організації освітнього процесу в сучасних медичних закладах вищої освіти, де студенти здобувають кваліфікацію молодшого спеціаліста, бакалавра, магістра сестринської справи. У сучасних медичних училищах і коледжах актуалізується проблема підготовки медичних сестер, спроможних швидко приймати самостійні компетентні рішення в розв’язанні нестандартних професійних завдань, що зумовлює посилену увагу викладачів до організації самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців. Метою статті є висвітлення окремих методів формування самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців сестринської справи. Методи дослідження: історіографічний аналіз та узагальнення наукової та методичної літератури; розробка методичних матеріалів для організації самоосвітньої роботи майбутніх фахівців сестринської справи, що сприятиме формуванню у студентів самоосвітньої компетентності. У результаті проведеного дослідження встановлено, що виконання запропонованих завдань викликало у студентів більшу зацікавленість і мотивувало їх до більш сумлінної самоосвітньої діяльності, ніж орієнтація на традиційне опрацювання додаткового теоретичного матеріалу, який не розглядався під час лекцій; у студентів розширювався професійний світогляд, оскільки вони мали змогу поглиблено опрацьовувати наукову літературу, дотичну до їхнього майбутнього фаху; у навчальній групі виникав здоровий змагальний клімат, позаяк майбутні медсестри мали змогу порівняти результативність власної самоосвітньої діяльності з результатами самостійної роботи інших студентів, що спонукало їх до активізації самоосвіти та набуття самоосвітньої компетентності.

Training of future nurses to a qualitative professional activity is one of the important tasks of organization of educational process in modern medical higher educational establishments, where students get qualification of junior specialist, bachelor and master of nursing. In modern medical schools and colleges the problem of training nurses is actualized, who are able quickly to make independent competent decisions to solve not standard professional tasks and what leads to the increased attention of instructors to organization of self-educational activity of future specialists. The purpose of article is to outline separate methods of formation of self-educational competence of future nursing specialists. Methods of research used: historiographical analysis and generalization of scientific and methodical literature; development of methodical materials for organization self-educational work of future nursing specialists, what will contribute to the formation of students’ self-educational competence. Professional training of future nurses provides for the dedication of certain part of studying material for individual study, that contributes formation of students’ self-educational competence. Such as each student defines his own trajectory of professional becoming, so his individual work depends both on its organization by teacher and on self-organization. Teacher’s role is in clear concretization of tasks for students’ individual work. Such approach gives students possibility to do tasks independently, to see its result, to compare the effectiveness of identical tasks, which are done by other students, to make self-esteem, to define new heights for self-education, etc., which testifies about the formation of self-educational competence of future nurses. As a result of the research, it is established, that solving of the proposed tasks has caused more interest among students and motivated them to more conscientious self-educational activity, than orientation on a traditional processing of additional theoretical material, which was not considered during lectures; students expended their professional outlook, such as they had possibility to study deeply scientific literature, which is close to their future specialty; there was a healthy competitive climate in the study group, such as future nurses had possibility to compare effectiveness of their own self-education activities with the results of other students’ independent work, what prompted them to the activating of self-education and acquiring of self-educational competence.

Подготовка будущих медицинских сестер к качественной профессиональной деятельности является одной из важных задач организации образовательного процесса в современных медицинских учреждениях высшего образования, где студенты получают квалификацию младшего специалиста, бакалавра, магистра сестринского дела. В современных медицинских училищах и колледжах актуализируется проблема подготовки медицинских сестер, способных быстро принимать самостоятельные компетентные решения в решении нестандартных профессиональных задач, что обуславливает усиленное внимание преподавателей к организации самообразовательной деятельности будущих специалистов. Целью статьи является освещение отдельных методов формирования самообразовательной компетентности будущих специалистов сестринского дела. Методы исследования: историографический анализ и обобщение научной и методической литературы; разработка методических материалов для организации самообразовательной работы будущих специалистов сестринского дела, что будет способствовать формированию у студентов самообразовательной компетентности. В результате проведенного исследования установлено, что выполнение предложенных заданий вызвало у студентов большую заинтересованность и мотивировало их к более добросовестной самообразовательной деятельности, чем ориентация на традиционное изучение дополнительного теоретического материала, который не рассматривался во время лекций; у студентов расширялся профессиональный кругозор, поскольку они имели возможность углубленно прорабатывать научную литературу, касающуюся их будущей профессии; в учебной группе возникал здоровый соревновательный климат, поскольку будущие медсестры могли сравнить результативность собственной самообразовательной деятельности с результатами самостоятельной работы других студентов, что побуждало их к активизации самообразования и формированию самообразовательной компетентности.