Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/25028
Title: Аналіз домінуючих мікробних асоціацій у порожнині рота й особливості їх чутливості до антибактеріальних та антисептичних препаратів
Other Titles: Analysis of the dominant microbial associations of the cavity of the mouth and especially their sensitivity to antibacterial drugs
Authors: Костенко, Євген Якович
Кривцова, Марина Валеріївна
Костенко, Олександр Євгенійович
Савчук, Олег
Keywords: ізоляти антибіотикорезистентності, патогенні мікроорганізми, умовно-патогенні мікроорганізми, антибактеріальна активність, антимікотична активність., isolates of antibiotic resistance, pathogenic microorganisms, conditionally pathogenic microorganisms, antibacterial activity, antimycotic activity.
Issue Date: 2018
Citation: СУЧАСНА СТОМАТОЛОГІЯ 5/2018. С. 40-43
Abstract: Actuality. Conditionally pathogenic bacteria play a significant role in the development of inflammatory diseases. The growing tendency towards the formation of antibiotic resistant microorganisms causes the relevance of monitoring of microorganisms' sensitivity to antimicrobial drugs and the development of new approaches to antimicrobial therapy. Aim: to study the dominant representatives of microbiotis of the oral cavity, to find their sensitivity to antibacterial drugs. Materials and methods. For studying microbial associations a bacteriological study of pathological material from the inflammatory cell with the use of differential diagnostic nutrient media and the subsequent identification of isolated cultures based on morphological, tinctorial and biochemical properties was performed. Determination of antibiotic susceptibility of isolates was carried out by diffusion method, to antiseptics and phytopreparations – by diffusion in agar. Results. It was established that in 43.60 % of cases from the cell of the inflammatory process bacteria of the genus Staphylococcus were sown; in 27.6 % of patients, bacteria of the genus Streptococcus belonging to the S. pyogenes, S. agalactiae, S. viridans, S. mutans, S. pneumoniae species were isolated; In 20 % of the patients, the bacteria of the Enterobacteriaceae family were isolated. A high degree of antibiotic resistance of microorganisms isolated from cells of the inflammatory process was demonstrated: 65 % of isolates were resistant to at least 7 antibiotics. 3 isolates of Klebsiella rhinoskleromatis and one Streptococcus pyogenes were resistant, more than 20 antibiotics. All isolates were resistant to ampicillin, erythromycin, tetracycline. It was found that the most effective against the isolates were fluoroquinolones and cefoperazone/sulbactam. From antiseptics, dexan showed a wide range of antimicrobial activity, but the dose we applied did not affect Candida spp. The highest anti-staphylococcal action was shown by the antibacterial drug Dioxidine. The antimicrobial effect on the fungi of the genus Candida is found only with the use of chlorhexidine. Conclusions. The established regularities determine the relevance of the individual approach to the selection of antibiotic therapy with the definition of antibiotic susceptibility of pathogens of the inflammatory process and the development of a comprehensive approach to the correction of opportunistic microbiotis
Актуальність. Умовно-патогенні бактерії відіграють значну роль у розвитку запальних захворювань. Зростаюча тенденція до формування антибіотикорезистентних мікроорганізмів обумовлює актуальність моніторингу чутливості мікроорганізмів до антимікробних препаратів і розробки нових підходів до антимікробної терапії. Мета: вивчити домінуючих представників мікробіоти ротової порожнин, установити їх чутливість до антибактеріальних та антисептичних препаратів. Матеріали та методи. З метою вивчення мікробних асоціацій провели бактеріологічне дослідження патологічного матеріалу з осередку запального процесу із застосуванням диференційно-діагностичних поживних середовищ і наступною ідентифікацією ізольованих культур на основі морфологічних, тинкторіальних і біохімічних властивостей. Визначення антибіотикочутливості ізолятів проводили дискодифузійним методом, до антисептиків – методом дифузії в агар. Результати. Установлено, що в 43,60 % випадків з осередку запального процесу висівали бактерії роду Staphylococcus; у 27,6 % пацієнтів з генералізованим парадонтитом були виділені бактерії роду Streptococcus, які належали до видів S. pyogenes, S. agalactiae, S. viridans, S. mutans, S. pneumoniae; у 20 % пацієнтів ізолювали бактерії роду Enterobacteriaceae. Установлено високий ступінь антибіотикорезистентності мікроорганізмів, ізольованих з осередків запального процесу при генералізованому пародонтиті: 65 % ізолятів були стійкими як мінімум до семи антибіотиків. Три ізоляти Klebsiella rhinoskleromatis та один Streptococcus pyogenes були стійкими до більш ніж 20 антибіотиків. Усі ізоляти були стійкими до ампіциліну, еритроміцину, тетрацикліну. Установлено, що найбільш ефективними по відношенню до ізолятів були фторхінолони та цефоперазон/сульбактам. З антисептиків декасан проявляв широкий спектр антимікробної активності, проте в застосованій дозі не впливав на Candida spp. Найвищу протистафілококову дію проявляв антибактеріальний препарат Діоксидин. Антимікозна дія на грибів роду Candida виявлена лише при застосуванні хлоргексидину. Висновки. Установлені закономірності обумовлюють актуальність індивідуального підходу до підбору антибактеріальної терапії з визначенням антибіотикочутливості збудників запального процесу та розробки комплексного підходу до корекції умовно-патогенної мікробіоти
Актуальность. Условно-патогенные бактерии играют значительную роль в развитии воспалительных заболеваний. Растущая тенденция формирования антибиотикорезистентных микроорганизмов обусловливает актуальность мониторинга чувствительности микроорганизмов к антимикробным препаратам и разработки новых подходов к антимикробной терапии. Цель: изучить доминирующих представителей микробиоты ротовой полости, установить их чувствительность к антибактериальным препаратам. Материалы и методы. С целью изучения микробных ассоциаций проводили бактериологические исследования патологического материала из очага воспалительного процесса с применением дифференциально-диагностических питательных сред и последующей идентификацией изолированных культур на основе морфологических, тинкториальных и биохимических свойств. Определение антибиотикочувствительности изолятов проводили дискодифузионным методом, к антисептикам – методом диффузии в агар. Результаты. Установлено, что в 43,60 % случаев из очага воспалительного процесса высевали бактерии рода Staphylococcus; у 27,6 % пациентов были выделены бактерии рода Streptococcus, которые принадлежали к видам S. pyogenes, S. agalactiae, S. viridans, S. mutans, S. pneumoniae; у 20 % пациентов изолировали бактерии семейства Enterobacteriaceae. Установлена высокая степень антибиотикорезистентности микроорганизмов, изолированных из очагов воспалительного процесса, – 65 % изолятов были устойчивыми как минимум до семи антибиотиков. Три изолята Klebsiella rhinoskleromatis и один Streptococcus pyogenes были устойчивыми к более чем 20-ти антибиотикам. Все изоляты были устойчивыми к ампициллину, эритромицину, тетрациклину. Установлено, что наиболее эффективными по отношению к изолятам были фторхинолоны и цефоперазон/сульбактам. Из антисептиков декасан проявлял широкий спектр антимикробной активности, однако в примененной дозе не влиял на Candida spp. Наивысшую противостафилококковую активность проявлял антибактериальный диоксидин. Антимикозное действие на грибы рода Candida обнаружено только при применении хлоргексидина. Выводы. Установлены закономерности, которые обусловливают актуальность индивидуального подхода к подбору антибактериальной терапии с определением антибиотикочувствительности возбудителей воспалительного процесса и разработки комплексного подхода к коррекции условно-патогенной микробиоты. Ключевые слова: изоляты антибиотикорезистентности, патогенные микроорганизмы, условно-патогенные микроорганизмы, антибактериальная активность, антимикотическая активность.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/25028
Appears in Collections:Наукові публікації кафедри генетики, фізіології рослин та мікробіології

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
ss_2018_5_10.pdf114.1 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.