Концепт времени в когнитивном аспекте

Abstract

В статье «время» рассматривается как «ограниченный ресурс», используемый человеком для достижения своих целей. Такая концептуализация времени считается актуальной в культуре Запада. Концепт времени считается одним из основных, одновременно одним из простых концептов. Этот концепт абстрактный и образуется при помощи структур знаний, сохранившихся в течение длительного периода в памяти людей. В английском языке понятие «время» может рассматриваться как «движение в пространстве», точнее как «движущийся объект», например: time comes/flows/flies/ speeds by. Следует отметить, что события, отдельные факты или движение направлены в определённом направлении не только в пространстве, они в определённом смысле направлены и на время. Во многих языках в концепт времени входят различные средства выражения. Предлоги в английском языке на фоне концепта времени могут отражать целый ряд оттенков слов. В английском языке это достигается совместным употреблением общих имён существительных (в том числе темпоральных имён существительных или других субстантивных частей речи, чисел) и предлогов. Учитывая концептосферу времени английского языка, в представленной статье мы уделили особое внимание только одному аспекту концепта времени – описанию происходящих (происходивших) событий (исполнившихся) движений или обстоятельств-положений во временной плоскости. Наличие различных предлогов в английском языке связано с тем, что различными приставками время воспринимается по-разному. Предлоги являются единицами, отличающиеся многозначительностью и богатой метафоричностью. Многозначительность нашла своё отражение в словарях, однако варианты их смысла и контекста не всегда доводится до сведения читателей. В различных словарях почти перед каждым предлогом представлено различное число их значений. К «представительной лексеме» необходимо применить вопрос о числе значений, ибо это является сложной проблемой в семантике предлогов. С такой проблемой сталкивается каждый исследователь, который изучает не только предлоги, но и семантику любой единицы языка. Здесь устанавливаются границы между значениями, ибо это объект другого исследования. Выбор предлога связан со сроком, продолжительностью отрезка времени длящегося действия.

У статті «час» розглядається як «обмежений ресурс», який використовується людиною для досягнення своїх цілей. Така концептуалізація часу є актуальною в культурі Заходу. Концепт часу вважається одним з основних, одночасно одним із простих концептів. Цей концепт абстрактний і утворюється за допомогою структур знань, збережених протягом тривалого періоду в пам’яті людей. В англійській мові поняття «час» може розглядатися як «руху просторі», тобто як «об’єкт, що рухається», наприклад: time comes / flows / flies / speeds by. Слід зазначити, що події, окремі факти або рух спрямовані у певному напрямку не тільки в просторі, вони в певному сенсі спрямованій на час. У багатьох мовах у концепт часу входять різні засоби вираження. Причини того в англійській мові на тлі концепту часу можуть відображати цілу низку відтінків слів. В англійській мові це досягається спільним вживанням загальних іменників (зокрема темпоральних іменників або інших субстантивних частин мови, чисел) і прийменників. Зважаючи на концептосферу часу англійської мови, в представленій статті ми приділили особливу увагу тільки одного аспекту концепту часу – опису, що відбуваються (відбувалися) подій, рухів або обставин-положень у тимчасовій площині. Наявність різних прийменників в англійській мові пов’язана з тим, що різними префіксами час сприймається по-різному. Причини того є одиницями, що відрізняються багатозначністю і багатою метафоричністю. Багатозначність знайшла своє відображення в словниках, проте варіанти змісту і контексту не завжди доводяться до відома читачів. У різних словниках майже перед кожним приводом представлено різна кількість значень. До «представницької лексеми» необхідно застосувати питання про кількість значень, бо це є складною проблемою в семантиці прийменників. Із такою проблемою стикається кожен дослідник, який вивчає не тільки прийменники, але і семантику будь-якої одиниці мови. Тут встановлюються кордони між значеннями, бо це об’єкт іншого дослідження. Вибір прийменника пов’язаний із терміном, тривалістю відрізку часу дії, що триває

The article deals with the concept of “time” as a “limited resource” used by a person to achieve his goals. The conceptualization of time in this way is considered relevant in the Western culture. The concept of time, which is considered to be one of the main, at the same time one of the simplest concepts, is abstract and is formed by means of structures of knowledge preserved for a long period in people’s memory. In English, the concept of “time” can be considered as “movement in space”, more precisely, as “a moving object”. It can be perceived in the idioms like time comes/flows/flies/speeds by. It should be noted that events, individual facts or movements are directed not only in space in a certain direction, but also, to some extent, they are directed towards the time. In many languages, the concept of time is expressed by various means. Prepositions in English can reflect a number of shades on the background of the concept of time. In English, this is achieved by the joint use of common nouns (including temporal nouns or other substantive parts of speech, numbers) and prepositions. Considering the concept sphere of time in the English language, in this article special attention is paid only to one aspect of the concept of time - a description of occurring (occurred) events, caused by movements made or circumstances is given on the time prism. The presence of various prefixes in English is due to the fact that time is perceived differently. Prepositions are units that differ in polysemy and rich metaphors. Polysemy is reflected in the dictionaries; however, the variations of their meanings and context are not always brought to the attention of the readers. Almost every preposition has a different number of meanings in various dictionaries. It is necessary to highlight and apply the number to the “represented lexeme”, because this is a highly complex problem in the semantics of prepositions. Every researcher who studies not only prepositions, but also the semantics of any unit of language can encounter such a problem. Here the boundaries between the meanings are not established, for this is the object of another study. The selection of the prepositions is related to the duration of the time interval.