Концепт смерть у латинських прислів’ях і приказках

Abstract

У статті аналізується концепт смерть як одиниця ментальності та світосприйняття. Метою дослідження є визна- чення семантичних ознак концепту смерть у латинських пареміях. Джерельною базою слугували латинські паремі- ологічні одиниці та фразеологізми, які вербалізують уявлення давніх римлян про фінал земного буття, експлікують фізичні, моральні та аксіологічні ознаки смерті. Пояснено причини виникнення позитивних і негативних конотацій у прислів’ях та приказках зі згаданим компонентом. Традиції та звичаї римського народу накладають відбиток на формування концепту смерть у римській лінгвокультурі.

This article analyses a concept death as a unit of mentality and worldview. The purpose of the study is to extract semantic features of the concept death in Latin proverbs. The source basis of the investigation was the Latin paremiological units and phraseologisms that verbalize the representation of the ancient Romans about the finale of earthly existence, that explicate the physical, moral and axiological signs of death. The reasons of appearance of positive or negative connotations in the proverbs and sayings with the mentioned components are explained. Traditions and customs of the Roman people are imprinted on the formation of a death’s image in Roman linguoculturology.