Основні засади регулювання сімейних відносин в окремих азіатських державах.

Abstract

У статті досліджуються принципи сімейного права в державах Центральної Азії (Казахстані, Киргизстані, Таджикистані, Туркменістані та Узбекистані), а також постсоціалістичних державах Західної Азії (Азербайджані, Вірменії та Грузії). Установлено, що в цих державах принципи сімейного права закріплені на конституційному рівні, а також на рівні спеціальних законодавчих актів, переважно кодифікованих. Установлено спільні принципи сімейного права, визначені на конституційному рівні (рівності, державного захисту сім’ї, материнства, батьківства та дитинства, батьківської відповідальності за виховання дітей, опіки держави на дітьми, позбавленими батьківського піклування, добровільності шлюбу тощо) та законодавчому рівні (визнання тільки світського шлюбу, можливості укладення шлюбу особами різної статті, рівності прав подружжя, вирішення внутрішньосімейних питань за взаємною згодою, урахування найкращих інтересів дитини, пріоритету сімейного виховання дітей, піклування про добробут і розвиток дітей, забезпечення пріоритетного захисту прав та інтересів неповнолітніх і непрацездатних членів сім’ї тощо). Виявлено відмінні засади регулювання сімейних відносин (зміцнення в сім’ї моральних принципів, заборони дискримінації при вступі у шлюб і в сімейних взаєминах, взаємодопомоги та відпо-відальності перед сім’єю всіх її членів, державної підтримки багатодітних сімей, підтримки здорового способу життя всіх членів сім’ї тощо).З’ясовано, що в досліджуваних азіатських державах визнається тільки світський шлюб, релігійні обряди та церемонії не мають правового значення. Крім того, шлюб може бути укладений тільки між чоловіком і жінкою, такий принцип міститься в сімейному законодавстві, а також або прямо закріплений у Конституціях, або випливає з їх положень.