Семантико-прагматичні особливості комунікативної поведінки британців

Abstract

Стаття присвячена семантико-прагматичним особливостям соціального англомовного спілкування носіїв британської культури. Увагу зосереджено на категоріях маневрування й натяку, які лежать в основі базових ціннісних орієнтирів британців. Автор досліджує мовні засоби, що регулярно вживаються для реалізації вказаних стратегій на практиці, і характеризує принципи відбору структурних елементів, використаних Джоном Фаулзом у системі його літературної мови. Висвітлено домінантні риси комунікативної поведінки британців, особливості комунікативних імперативів і соціальних вокативів, т. зв. «неписаних правил», яких необхідно дотримуватися у певних комунікативних ситуаціях. Постулюється ідея, що комунікативна взаємодія носіїв британської культури передбачає приховування власних почуттів і пов’язується з нераціональністю та суб’єктивністю практично у всіх життєвих ситуаціях

Статья посвящена семантико-прагматическим особенностям социального англоязычного общения носителей британской культуры. Внимание сосредоточено на категориях маневрирования и намёка, которые лежат в основе базовых ценностных ориентиров британцев. Автор исследует языковые средства, которые регулярно употребляются для реализации указанных категорий на практике, и характеризует принципы отбора структурных элементов, использованных Джоном Фаулзом в системе его литературного языка. Освещено доминантные черты коммуникативного поведения британцев, особенности коммуникативных императивов и социальных вокативов, «неписаных правил», которых необходимо придерживаться в определенных коммуникативных ситуациях. Постулируется идея о том, что коммуникативное взаимодействие носителей британской культуры предполагает сокрытие собственных чувств и повязывается с нерациональностью и субъективностью практически во всех жизненных ситуациях.

This paper is devoted to the semantic and pragmatic peculiarities of the social British-English-speaking communication culture representatives. Attention is focused on maneuver and hint categories, which constitute the background of the basicvalue of British guidelines.The author examines linguistic means that are constantly being used for realization of mentioned categories in practice and characterizes the principles of structural element selection, exercised by John Fowles in the system of his literary language. The result proved the dominant traits of communicative British behavior, peculiarities of communicative imperatives and social vocatives otherwise “unwritten rules”, which are necessary to be followed in specified communicative situations. It is postulated the idea that the English-speaking communicative interaction of the British presupposes one’s own emotions concealment, tied with inexpediency and subjectivity practically in all the vital situations.