Інтелектуальний капітал як фактор виробничої функції підприємства

Abstract

Класичні та неокласичні двофакторні виробничі функції використовують як синтетичний фактор капі- талу обсяг балансового капіталу підприємства, в якому майже не відображено нематеріальні його складники, що спо- творює результати аналізу. Фактором обсягу продукції підприємства є його капітал, який поділяється на матеріальний (основний та оборотний) та нематеріальний, інтелектуальний (людський капітал, капітал відносин, інтелектуально- технологічний капітал та організаційний капітал). На основі критичного аналізу існуючих підходів у статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти використання інтелектуального капіталу як фактора виробничої функції підприємства. Здійснено моделювання виробничої функції на прикладі одного з підприємств, що дало змогу сформувати інструмен- тарій прийняття рішень щодо розвитку його діяльності.

Классические и неоклассические двухфакторные производственные функции используют в качестве синтетического фактора капитала объем балансового капитала предприятия, в котором почти не отражены нематери- альные его составляющие, что существенно искажает результаты анализа. Фактором объема продукции предприятия является его капитал, который делится на материальный (основной и оборотный) и нематериальный (человеческий ка- питал, капитал отношений, интеллектуально-технологический капитал и организационный капитал). На основе крити- ческого анализа существующих подходов в статье рассмотрены теоретические и практические аспекты использования интеллектуального капитала в качестве фактора производственной функции предприятия. Осуществлено моделиро- вание производственной функции на примере одного из предприятий, что позволило сформировать инструментарий принятия решений по развитию его деятельности.

Classical and neoclassical production functionsare used to distinguish capital and laboras the main factorswhich determine the changein volume of production at the enterprise.This was due to the fact thatat the beginning of the last century,when the Cobb-Douglas production function was developed,the flourishing industrial economy took place. Andindustrial economywas based on the material components of capital – means of production and labor.As a synthetic factor of capitalthe volume of balance capital of the enterprise was used. In whichthe intangible components of capital are hardly reflected. Indeed, capital is a factor in the volume of production of an enterprise. However, in modern realitiesshould be distinguishedfollowing parts of capital: material (fixed and working capital),and immaterial or intellectual (human capital,capital of relations, technological capital and organizational capital).In modern conditions, the main productive force of the staff,is based on knowledge and creative abilities,which should benefit the enterprise.It means that labor (workforce) can be replacedin the composition of the production functionby human or intellectual capital.Moreover, the volume of labor and the volume of human capital, as the part of intellectual capital, modern scholars determine with the help of the volume of labor costs.Based on a critical analysis of existing approachesthe article deals with theoretical and practical aspects of the use of intellectual capitalas a factor in the production function of the enterprise.A priori analysis of the connection between the change in output and the change in the volume of individual resources (factors) of an enterprise – material and intellectual capitalwhich was performedindicates a direct connection between them.Selected indicators must meet the requirementof its adequate quantitative definition,preferably in cash,since the production function implies an economic link between quantitative product change (in monetary units)and the cost of resources,which are also expressed in monetary units.It is also important to take into accountall factors of productionwith their maximum aggregation by types.It also should be payed attention tothe inadmissibility of the repeated consideration of the costs of the same resources of an enterprisein a variety of factors.The simulation of the production function is carried outon the example of one of the enterpriseswhich made it possible to form a toolkit for making decisions on the development of its activities.