Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/25446
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorЧаварга, Анна Петрівна-
dc.date.accessioned2019-09-10T10:28:35Z-
dc.date.available2019-09-10T10:28:35Z-
dc.date.issued2019-09-
dc.identifier.citationЧаварга А. П. Мова міжконфесійної та міжнаціональної ворожнечі на сторінках друкованого органу православного руху Підкарпатської Руси та Східної Словаччини «Православная Карпатская Русь» (1928–1935 рр.). Закарпатські філологічні студії. Ужгород, 2019. Вип. 10. Т. 1. С. 43–49.uk
dc.identifier.urihttps://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/25446-
dc.description.abstractУ 20–30-х рр. ХХ ст. на теренах історичного Закарпаття між представниками греко-католицького та православного духовенства розгорілася справжня релігійна боротьба, що також позначилося на мові друкованих органів Мукачівської греко-католицької єпархії, «Благовѣстник» (1921–1934 рр.), «Душпастырь» (1924–1939 рр.), та друкованого органу православного руху Підкарпатської Руси та Східної Словаччини «Православная Карпатская Русь» (1928–1935 рр.). Саме релігійні періодичні видання сповна відображають розвиток конфлікту між місцевим греко-католицьким та православним духовенством. Однак на їх сторінках знаходимо не лише ознаки дискримінації за віросповіданням, а й за національністю, професійною діяльністю, віком тощо. Зауважимо, що «Православная Карпатская Русь» (1928–1935 рр.) мала не лише релігійний, але й політичний характер. Попри те, що в газеті виступали проти діяльності Комуністичної партії Радянського Союзу, тут все ж прославляли єдину і велику православну Росію, від Попрада до Камчатки. Крім того, на сторінках цієї газети духовенство визнає той факт, що православ’я на Закарпаття прийшло саме з Росії. Тут, насамперед, стикаємося з нетерпимістю до інших конфесій та їх духовенства. У статті розглянуто, проти яких соціальних груп була спрямована мова ворожнечі на сторінках друкованого органу православного руху Підкарпатської Руси та Східної Словаччини «Православная Карпатская Русь» (1928–1935 рр.). Автор виокремлює такі соціальні групи, що зазнають утисків: українці і місцеве греко-католицьке духовенство, римо-католицьке духовенство та особисто Папа Римський, протестанти (кальвіністи, адвентисти, бадачі), євреї, представники інших етнографічних груп (цотаки, гутораки) та національностей (поляки, німці). Крім того, жорсткої критики у цьому релігійному періодичному виданні зазнає українська ідентичність та ідея самостійності України.uk
dc.language.isoukuk
dc.subjectмова ворожнечіuk
dc.subjectрелігійна періодикаuk
dc.subject"Православная Карпатская Русь"uk
dc.subjectРосійська православна церкваuk
dc.subjectправославне духовенствоuk
dc.subjectУкраїнська греко-католицька церкваuk
dc.subjectМукачівська греко-католицька єпархіяuk
dc.subjectгреко-католицьке духовенствоuk
dc.subjectісторія мовиuk
dc.subjectісторичне Закарпаттяuk
dc.subjectПідкарпатська Русьuk
dc.subjectСхідна Словаччинаuk
dc.subjectрелігійна боротьбаuk
dc.titleМова міжконфесійної та міжнаціональної ворожнечі на сторінках друкованого органу православного руху Підкарпатської Руси та Східної Словаччини «Православная Карпатская Русь» (1928–1935 рр.)uk
dc.typeTextuk
dc.pubTypeСтаттяuk
Appears in Collections:Наукові публікації кафедри української мови



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.