Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/25446
Назва: Мова міжконфесійної та міжнаціональної ворожнечі на сторінках друкованого органу православного руху Підкарпатської Руси та Східної Словаччини «Православная Карпатская Русь» (1928–1935 рр.)
Автори: Чаварга, Анна Петрівна
Ключові слова: мова ворожнечі, релігійна періодика, "Православная Карпатская Русь", Російська православна церква, православне духовенство, Українська греко-католицька церква, Мукачівська греко-католицька єпархія, греко-католицьке духовенство, історія мови, історичне Закарпаття, Підкарпатська Русь, Східна Словаччина, релігійна боротьба
Дата публікації: вер-2019
Бібліографічний опис: Чаварга А. П. Мова міжконфесійної та міжнаціональної ворожнечі на сторінках друкованого органу православного руху Підкарпатської Руси та Східної Словаччини «Православная Карпатская Русь» (1928–1935 рр.). Закарпатські філологічні студії. Ужгород, 2019. Вип. 10. Т. 1. С. 43–49.
Короткий огляд (реферат): У 20–30-х рр. ХХ ст. на теренах історичного Закарпаття між представниками греко-католицького та православного духовенства розгорілася справжня релігійна боротьба, що також позначилося на мові друкованих органів Мукачівської греко-католицької єпархії, «Благовѣстник» (1921–1934 рр.), «Душпастырь» (1924–1939 рр.), та друкованого органу православного руху Підкарпатської Руси та Східної Словаччини «Православная Карпатская Русь» (1928–1935 рр.). Саме релігійні періодичні видання сповна відображають розвиток конфлікту між місцевим греко-католицьким та православним духовенством. Однак на їх сторінках знаходимо не лише ознаки дискримінації за віросповіданням, а й за національністю, професійною діяльністю, віком тощо. Зауважимо, що «Православная Карпатская Русь» (1928–1935 рр.) мала не лише релігійний, але й політичний характер. Попри те, що в газеті виступали проти діяльності Комуністичної партії Радянського Союзу, тут все ж прославляли єдину і велику православну Росію, від Попрада до Камчатки. Крім того, на сторінках цієї газети духовенство визнає той факт, що православ’я на Закарпаття прийшло саме з Росії. Тут, насамперед, стикаємося з нетерпимістю до інших конфесій та їх духовенства. У статті розглянуто, проти яких соціальних груп була спрямована мова ворожнечі на сторінках друкованого органу православного руху Підкарпатської Руси та Східної Словаччини «Православная Карпатская Русь» (1928–1935 рр.). Автор виокремлює такі соціальні групи, що зазнають утисків: українці і місцеве греко-католицьке духовенство, римо-католицьке духовенство та особисто Папа Римський, протестанти (кальвіністи, адвентисти, бадачі), євреї, представники інших етнографічних груп (цотаки, гутораки) та національностей (поляки, німці). Крім того, жорсткої критики у цьому релігійному періодичному виданні зазнає українська ідентичність та ідея самостійності України.
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/25446
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри української мови

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Закарпатські філологічні студії_вип. 10-відредаговано(2).pdf861.28 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.