Обласна преса як засіб формування ідентичності населення Закарпаття у 1914-1953 рр.

Abstract

Предметом дослідження статті є матеріали обласної періодики пізньо-сталінського періоду. На їх основі автор виявляє засоби та сюжети посередництвом яких радянська влада впливала на формування ідентичності українців Закарпаття в 1944-1953 рр. З моменту заснування підконтрольної радянській владі обласної преси у ній регулярно публікувалися статті професійних істориків чиє завдання було переконати місцеве населення в історичній закономірності процесу возз’єднання Закарпаття з радянською Україною. З метою активізації етнічності місцевих українців-русинів у цих публікаціях використовували аргументи, що зазвичай мають високий мобілізаційний потенціал. Серед них були, зокрема, апеляції до почуття національної образи, творення й використання образів віковічних «братів» та «ворогів», маніпулювання історичними фактами, викривання ворогів комуністичного режиму. Результатом цих публікацій стало формування офіційного дискурсу про минуле краю, яке описувалося виключно в негативних відтінках. Окрім обґрунтування українських претензій на територію Закарпаття посередництвом аргументів історії та етнографії, засобами газетних публікацій забезпечували виховання лояльності до комуністичної влади й патріотизму щодо Радянського Союзу. Формування радянського світогляду йшло поруч із насаджуванням ідеології великоросійського культурного домінування, що проявилося в значній диспропорції опублікованих матеріалів, які мали відношення до української чи російської історії на користь останніх. Автор приходить до висновку, ця тенденція проявилася як тільки процес входження Закарпатської України до складу Радянського Союзу став незворотнім і як наслідок відпала необхідність у етнічній мобілізації закарпатських українців. Обласна преса почала продукувати звичний для радянського інформаційного простору продукт, метою якого було формування людини з радянським (тобто наднаціональним) типом світогляду.

The subject of the study is the articles of the regional periodicals of the late Stalin period. On their basis, the author searches for means and plots which helped the Soviet authorities influenced to the formation of the Ukrainian population of Transcarpathia identity in 1944-1953. The regional press, since its foundation, were under the control of the Soviet authorities. The newspapers regularly published articles of professional historians whose task was to convince the local population about historical regularities of the process of reunification with Soviet Ukraine. In order to mobilize ethnicity of the local Rusyn-Ukrainians, arguments that usually have high mobilization potential have been used. Among them there were: appeals to the national feelings, the creation of images of eternal "brothers" and "enemies", manipulation of historical facts, humiliation of the communist regime enemies. As a result of these newspaper materials, an official discourse of the past history of this region took shape, in which the times before Soviet rule, was described exclusively in negative shades. In addition to substantiating the Ukrainian claims to the territory of Transcarpathia with help of arguments of history and ethnography, the newspaper publications shaped the loyalty to the communist government and a sense of patriotism towards the Soviet Union. The formation of the Soviet identity was accompanied by the imposition of the ideology of the Russian cultural domination. The author comes to the conclusion that this tendency manifested itself only as the process of incorporation of Transcarpathian Ukraine into the Soviet Union became irreversible and, as a result, the need for ethnic mobilization of Transcarpathian Ukrainians was absent. The regional press began to produce a product customary for the Soviet informational space, the purpose of which was the formation of a person with the Soviet (that is, over-national) type of identity.