Статистичні оцінки результатів першого туру виборів президента України 2019 року

Abstract

Сучасний виборчий процес, референдум, плебісцит повинен бути підданий аналізу щодо його чистоти від зовнішнього впливу. Одним із напрямів для досягнення цієї мети є застосування методів суспільних наук, що мають назву електоральної криміналістики. У статті проведено статистичний аналіз результатів першого туру виборів Пре- зидента України 2019 року в основних географічних областях України. В основі дослідження – побудова залежності розподілу числа виборчих дільниць від показника активності виборців. Побудовані графічні гістограми (згруповані за інтервалами активності 2%) розподілу кількості виборців, що проголосували, від підсумкової активності виборців для різних областей України. На підставі отриманих результатів зроблено висновки щодо якості процесу голосування, під- рахунку голосів, можливих зловживань під час виборів та географічного фактору у політичних уподобаннях виборців.

Современный избирательный процесс, референдум, плебисцит должен быть подвержен анализу на предмет его чистоты от внешнего воздействия. Одним из направлений для достижения этой цели есть использование методов общественных наук, которые имеют название электоральной криминалистики. В статье проведен статистиче- ский анализ результатов первого тура выборов Президента Украины 2019 года в основных географических областях Украины. В основе исследования – построение зависимости распределения числа избирательных комиссий по пока- зателю явки избирателей. Построены графические гистограммы (сгруппированные по интервалам явки 2%) распре- деления числа проголосовавших избирателей от суммарной активности избирателей для разных областей Украины. На основании полученных результатов сделаны выводы о качестве процеса голосования, подсчета голосов, возможных злоупотреблениях во время выборов и о географическом факторе в политических предпочтениях избирателей.

The current electoral process, the referendum, and the plebiscite must be analyzed concerning its purity from an external influence. One of the ways to achieve this goal is to apply the methods of social sciences, called electoral criminalistics. The article provides a statistical analysis of the results of the first round of the 2019 presidential elections in the main geographical regions of Ukraine. The research is based on the construction of the distribution of the number of polling stations to the voter activity index. The primary objective indicator of any elections is voters' activity. First, the correlation between the number of votes and the activity of voters is analyzed. In the absence of falsifications, it must be sufficiently positive linear with sufficient adequacy. Secondly, there are constructed histograms for the distribution of the number of voters’ voices (polling stations) who voted from the final activity of voters. It is accepted that in the absence of abuse, the histogram has a bell-shaped shape, with an excess and an asymmetry coefficient close to zero. At the same time, the deviation of the top of the histogram to the left with the simultaneous large values of the right side of the graph may indicate such anomalies that do not derive from the political properties of the electorate and are the subject of electoral criminalistics. Based on the results obtained, conclusions were made on the quality of the voting process, the counting of votes, possible abuses during the election and the geographical factor in the political preferences of voters. The presented methods and research tools are primarily qualitative, therefore, they do not give a quantitative assessment of possible external interventions and falsifications. However, they are an effective means of detecting anomalies for their more detailed research. According to the analysis of the distribution of voters ' voices, depending on the activity, it can be affirmed that the first round of the presidential elections in 2019 has the same characteristics as in other Eastern European countries and the results of the elections did not reveal a significant division into regions according to their political preferences. It cannot be said about the detected anomalies in the east of Ukraine in modern conditions in terms of electoral criminalistics. It rather demonstrate the low quality of the electoral process in the conditions of war.