The trends of migration processes in the labour market of the Donetsk region

Abstract

The article discusses trends in the development of labour migration processes in the Donetsk region, substantiates the prerequisites for enhancing these processes in recent years, and analyses possible consequences for the regional employment market in the future. Migration processes in normal conditions are a natural socio-demographic phenomenon on a regional scale, which is balanced by internal changes in the economy and related spheres of life. However, in conditions of a crisis of changes in the internal demographic balance in the region, labour migration of the population, which has anomalous dynamics, can lead to serious destructive consequences, both economic and social. The relevance of this work lies in the formation of a theoretical and practical point of view in resolving the negative consequences of the intensification of labour migration activity in the Donetsk region, identifying key areas for overcoming the current crisis situation. It was determined that the intensity and nature of migration flows in the Donetsk region are influenced by a number of internal and external factors of a different nature. Based on the above statistical data, key trends in the development of internal and external labour migration are highlighted; the author suggests ways to solve this problem by introducing an integrated model for regulating migration flows both at the regional level and the state as a whole. Methods to prevent the growth of the negative balance of labour migration of the population include elements of state policy and possible actions by private and public organizations, institutions, and associations aimed at improving the labour market, improving living conditions, creating a flexible system of retraining and reorientation of staff, development of regional mechanisms for regulating employment.

У статті розглянуті тенденції розвитку процесів трудової міграції населення Донецької області, обґрун- товані передумови посилення цих процесів в останні роки і проаналізовано можливі наслідки для регіонального ринку зайнятості в майбутньому. Міграційні процеси в звичайних умовах є природним соціально-демографічними явищем в регіональному масштабі, яке балансується внутрішніми змінами в економіці і суміжних сферах життєдіяльності. Однак, в умовах кризової зміни внутрішнього демографічного балансу в регіоні, трудова міграція населення, що має аномальну динаміку, може призвести до серйозних деструктивних наслідків як економічного, так і соціального характе- ру. Актуальність даної роботи полягає в формуванні теоретичної і практичної точки зору в питаннях врегулювання не- гативних наслідків інтенсифікації трудової міграційної активності в Донецькому регіоні, визначенні ключових напрям- ків подолання кризової ситуації. Визначено, що на інтенсивність та характер міграційних потоків в Донецькій області впливає цілий ряд різних за своєю природою факторів внутрішнього і зовнішнього середовища. На основі наведених статистичних даних виділені ключові тенденції розвитку внутрішньої і зовнішньої трудової міграції, запропоновані авторські шляхи вирішення даної проблеми шляхом впровадження комплексної моделі регулювання міграційних по- токів, як на рівні регіону, так і держави в цілому. Методи запобігання зростанню негативного балансу трудової міграції населення включають елементи державної політики і можливі дії з боку приватних і громадських організацій, інсти- тутів і об'єднань спрямовані на оздоровлення ринку праці, поліпшення умов життєдіяльності, створення гнучкої сис- теми перенавчання і переорієнтації персоналу, розвиток регіональних механізмів регулювання зайнятості населення. Донецький регіон володіє достатньо високим виробничим потенціалом, який в мирних умовах можна буде викорис- тати для відродження економіко-виробничої сфери, розвитку інфраструктури та невиробничого сектору економіки. Розглянуті питання трудової міграції не лише дозволяють зробити аналіз актуальних трендів розвитку ринку праці в Донецькому регіоні, але й акцентувати увагу на майбутніх проблемах, пов’язаних із поверненням трудових мігрантів та забезпечення обсягів попиту та пропозиції на регіональному ринку у відповідності до вимог часу. Ключові слова: У статті розглянуті тенденції розвитку процесів трудової міграції населення Донецької області, обґрун- товані передумови посилення цих процесів в останні роки і проаналізовано можливі наслідки для регіонального ринку зайнятості в майбутньому. Міграційні процеси в звичайних умовах є природним соціально-демографічними явищем в регіональному масштабі, яке балансується внутрішніми змінами в економіці і суміжних сферах життєдіяльності. Однак, в умовах кризової зміни внутрішнього демографічного балансу в регіоні, трудова міграція населення, що має аномальну динаміку, може призвести до серйозних деструктивних наслідків як економічного, так і соціального характе- ру. Актуальність даної роботи полягає в формуванні теоретичної і практичної точки зору в питаннях врегулювання не- гативних наслідків інтенсифікації трудової міграційної активності в Донецькому регіоні, визначенні ключових напрям- ків подолання кризової ситуації. Визначено, що на інтенсивність та характер міграційних потоків в Донецькій області впливає цілий ряд різних за своєю природою факторів внутрішнього і зовнішнього середовища. На основі наведених статистичних даних виділені ключові тенденції розвитку внутрішньої і зовнішньої трудової міграції, запропоновані авторські шляхи вирішення даної проблеми шляхом впровадження комплексної моделі регулювання міграційних по- токів, як на рівні регіону, так і держави в цілому. Методи запобігання зростанню негативного балансу трудової міграції населення включають елементи державної політики і можливі дії з боку приватних і громадських організацій, інсти- тутів і об'єднань спрямовані на оздоровлення ринку праці, поліпшення умов життєдіяльності, створення гнучкої сис- теми перенавчання і переорієнтації персоналу, розвиток регіональних механізмів регулювання зайнятості населення. Донецький регіон володіє достатньо високим виробничим потенціалом, який в мирних умовах можна буде викорис- тати для відродження економіко-виробничої сфери, розвитку інфраструктури та невиробничого сектору економіки. Розглянуті питання трудової міграції не лише дозволяють зробити аналіз актуальних трендів розвитку ринку праці в Донецькому регіоні, але й акцентувати увагу на майбутніх проблемах, пов’язаних із поверненням трудових мігрантів та забезпечення обсягів попиту та пропозиції на регіональному ринку у відповідності до вимог часу.

В статье рассмотрены тенденции развития процессов трудовой миграции населения Донецкой области, обоснованы предпосылки усиления данных процессов в последние годы и проанализированы возможные последствия для регионального рынка занятости в будущем. Миграционные процессы в обычных условиях являются естественным социально-демографическим явлением в региональном масштабе, которое балансируется внутренними изменениями в экономике и смежных сферах жизнедеятельности. Однако, в условиях кризисного изменения внутреннего демографи- ческого баланса в регионе, трудовая миграция населения, имеющая аномальную динамику, может привести к серьёз- ным деструктивным последствиям как экономического, так и социального характера. Актуальность данной работы заключается в формировании теоретической и практической точки зрения в вопросах урегулирования негативных по- следствий интенсификации трудовой миграционной активности в Донецком регионе, определении ключевых направле- ний преодоления сложившейся кризисной ситуации. Определено, что на интенсивность и характер миграционных по- токов в Донецкой области оказывает влияние целый ряд различных по своей природе факторов внутренней и внешней среды. На основе приведенных статистических данных выделены ключевые тенденции развития внутренней и внешней трудовой миграции, предложены авторские пути решения данной проблемы путем внедрения комплексной модели ре- гулирования миграционных потоков, как на уровне региона, так и государства в целом. Методы предотвращения роста отрицательного баланса трудовой миграции населения включают элементы государственной политики и возможные действия со стороны частных и общественных организаций, институтов и объединений направленные на оздоровление рынка труда, улучшение условий жизнедеятельности, создание гибкой системы переобучения и переориентации персо- нала, развитие региональных механизмов регулирования занятости населения.