Національні механізми боротьби з ухиленням від оподаткування через офшорні юрисдикції в країнах ОЕСР

Abstract

У статті проведено аналіз сучасних національних фіскально-податкових систем країн ОЕСР у контексті відмінностей територіального і резидентського підходів до оподатковування в умовах посилення глобалізації світової економіки. Розглянуто особливості регулювання діяльності офшорних суб’єктів шляхом звуження каналів транскор- донної міграції податкових доходів і витоку капіталів на поточному етапі розвитку постіндустріальної економіки. До- сліджено підходи міжнародних організацій (МВФ, ФАТФ, ОЕСР) до лібералізації руху капіталу і характеристик його сучасних форм, мотивів та економічних ефектів. Визначено рівні розвитку національних податково-фінансових інсти- тутів окремих країн ОЕСР на основі методологічних і нормативних підходів до визначення балансу між лібералізацією національних ринків капіталу і системними фінансовими ризиками, між оптимізацією економічного інструментарію контролю над оподаткуванням резидентів і залученням іноземних інвесторів та власників капіталу. Проаналізовано імпліментацію концепції контрольованих іноземних компаній у національні законодавства у зв'язку з об'єктивною не- обхідністю усунення негативних наслідків застосування бізнесом офшорних схем у країнах ОЕСР. Виявлено, що ефек- тивність існуючих двосторонніх угод про уникнення подвійного оподатковування з офшорними юрисдикціями можли- ва лише за умови критеріїв ОЕСР щодо інформаційної прозорості офшорних територій. Визначено причини активізації антиофшорних політик країн ОЕСР: зростаюча загроза національній економічній безпеці з боку офшорної економіки і фінансове «знекровлення» бюджету в умовах серйозних ризиків зменшення його дохідної частини.

В статье проведен анализ современных национальных фискально-налоговых систем стран ОЭСР в контексте различий территориального и резидентского подходов к налогообложению в условиях усиления глобализа- ции мировой экономики. Рассмотрены особенности регулирования деятельности оффшорных субъектов путем суже- ния каналов трансграничной миграции налоговых доходов и оттока капиталов на современном этапе развития постин- дустриальной экономики. Исследованы подходы международных организаций (МВФ, ФАТФ, ОЭСР) к либерализации движения капитала и характеристик его современных форм, мотивов и экономических эффектов. Определены уровни развития национальных налогово-финансовых инструментов отдельных стран ОЭСР на основе методологических и нормативных подходов к определению баланса между либерализацией национальных рынков капитала и системными финансовыми рисками, между оптимизацией экономического инструментария по контролю налогообложения резиден- тов и привлечением иностранных инвесторов и собственников капитала. Проанализирована имплементация концеп- ции контролируемых иностранных компаний в национальные законодательства в связи с объективной необходимостью ликвидации отрицательных последствий использования бизнесом оффшорных схем в странах ОЭСР. Определено, что эффективность существующих двухсторонних соглашений по избежанию двойного налогообложения с оффшорными юрисдикциями возможна только при условии соблюдения критериев ОЭСР, касающихся информационной прозрачно- сти оффшорных территорий. Определены причины активизации антиоффшорных политик стран ОЭСР: возрастающая угроза для национальной экономической безопасности со стороны оффшорной экономики и финансовая «обескровлен- ность» бюджета в условиях серьезных рисков уменьшения его доходной части.

The article analyzes the current national fiscal and tax systems of OECD countries in the context of differences in the territorial and resident approaches to taxation in conditions of increasing globalization of the world economy. The features of regulating the activities of offshore entities by narrowing the channels of cross-border migration of tax revenues and capital outflows at the present stage of development of the post-industrial economy are considered. The approaches of international organizations (IMF, FATF, OECD) to the liberalization of capital movements and the characteristics of its modern forms, motives and economic effects are studied. The levels of development of national tax and financial instruments of individual OECD countries were determined on the basis of methodological and regulatory approaches to determining the balance between liberalization of national capital markets and systemic financial risks, between optimizing the economic tools for controlling taxation of residents and attracting foreign investors and capital owners. The article analyzes the implementation of the concept of controlled foreign companies into national legislation in connection with the objective need to eliminate the negative consequences of using business offshore schemes in OECD countries. It was determined that the effectiveness of existing bilateral agreements on the avoidance of double taxation with offshore jurisdictions is possible only if the OECD criteria for informational transparency of offshore territories are met. The reasons for the intensification of anti-offshore policies of OECD countries are identified: an increasing threat to national economic security from the offshore economy and the financial "blood drainage" of the budget in conditions of serious risks of reducing its revenue side. It is proved that, firstly, a feature of the current stage of de-offshorization is that most offshore jurisdictions voluntarily make changes in their legislation to increase the transparency of their own activities and exchange information with the tax authorities of the countries concerned. Secondly, the increasing role of international regulators in the use of offshore schemes by businesses occurs in parallel with large-scale anti-offshore investigations by international independent organizations and foundations.