Соціокультурне середовище регіону у системі національної безпеки України: особливості функціонування і розвитку.

Abstract

Розглянуто процеси інституціоналізації неформальних практик, які пронизують всі без винятку форми економічної реальності. Часто неформальні практики вкорінені в зазорі законів і неписаних норм поведінки. Показано, що чим глибше цей зазор, чим слабший механізм примусу до виконання закону, тим більш поширені неформальні практики. Показано, що поширення неформальних соціальних практик є природною відповіддю на значне відставання розвитку легальних інститутів державної влади від розвитку реальних суспільних відносин, потреб та інтересів. В поняття «неформальний сектор» включено діяльність господарських агентів, які не вписуються в установлені інституційні правила або знаходяться поза інституційним захистом. Розглянуто ряд гіпотез функціонування неформальної економіки, а саме неформальну економіку пов’язано з відсталістю країни, з характеристикою економічної периферії або із притулком для тих, хто не може легально працевлаштуватись.